Пандемія Covid19 змістила історію у список нижчих за пріоритетом питань зовнішньої політики не лише Польщі, але й багатьох інших країн. Тим не менш, як тільки вакцинація набрала мінімальних темпів, а світова економіка поступово почала повертатися до попереднього стану, історію знову намагаються використовувати, як зброю.
Йдеться про заяву заступника очільника МЗС Польщі Шимона Шинковського вель Сенка про те, що ситуація польської меншини в Україні є поганою з огляду на епідемію, але й також через те, що в Україні прославляються антипольські історичні постаті і мають місце (sic!) утиски свободи слова та віросповідання польської меншини.
Почати, все ж таки, варто з релігійної дискримінації на якій наголосив вищезгаданий заступник міністра МЗС, а далі перейти до свободи слова та навчання рідною мовою.
Смішно говорити про релігійну дискримінацію осіб католицького віросповідання, якщо зважати на той факт, що з 2020 року католицьке Різдво є таким же державним вихідним, як і православне Різдво, яке святкується 7 січня.
Якщо починати розмову з релігійної дискримінації, то за логікою заступника польського міністра, його українські колеги мали б звинуватити Польщу в релігійній дискримінації українців, адже там проживає значна українська меншина і набагато більша кількість офіційно працевлаштованих трудових іммігрантів, яка змушена працювати тоді, коли всі інші православні українці святкують Різдво.
Українські іммігранти – це, між іншим, люди, які платять податки до польського бюджету
Не менш абсурдним є звинувачення України в дискримінації поляків, якщо зважати на те, що в 2020 і 2021 році тут спокійно проходили дні польського кіно, організовані Польським Інститутом в Києві, який діє на території країни, де, згідно із заявою Шимона Шинковського вель Сенка, має місце дискримінація поляків.
Мабуть пан Шинковський вель Сенк знає багато держав, які дискримінують поляків, але одночасно святкують 100-річчя з дня народження польського письменника-фантаста Станіслава Лема. Українці, вочевидь, настільки ненавидять і дискримінують поляків і так намагаються знищити пам’ять про Лема, що аж встановлюють на його честь меморіальну дошку і малюють мурал.
Вищезгадані святкування відбулись у Львові, де народився письменник, які відбувалися при підтримці місцевої влади, включаючи міського голову Андрія Садового.
Звертаючись до теми історії, то Шинковський вель Сенк сам спиляв гілку, на якій сидів, сказавши, що ексгумація останків поляків на Волині заблокована нібито українською владою. Варто зазначити, що всі заходи такого характеру заблоковані у зв’язку із всесвітнім закриттям кордонів, викликаним пандемією.
Це ще раз доводить, що заступник польського міністра закордонних справ, який не може про це не знати, або свідомо маніпулює, або ж не слідкує за політичними рішеннями, які були досягнуті між Україною і Польщею.
У жовтні 2019 року Україна дозволила Польщі відновити всі ексгумації та інші археологічні роботи, що підтвердило посольство Польщі в Україні.
Практичним крокам у цьому напрямку невдовзі перешкодив початок пандемії Covid19.
Ще абсурднішим та відверто маніпулятивним є твердження про обмеження права на освіту рідною мовою, яке прозвучало одразу після обопільної згоди щодо умов, на яких здійснюватиметься навчання для національних меншин обох держав.
Компромісні рішення щодо цього питання були прийняті після IV засідання Спільної Консультаційної Комісії в справах освіти для української меншини у Польщі і польської меншини в Україні, яке відбулося 27 жовтня 2021 року.
Як сказав Марк Твен: «Краще мовчати і здаватися дурним, ніж відкрити рот і цілком розвіяти сумніви».
Як бачимо, пан Шинковський вель Сенк вибрав другий варіант.
Владислав Ковальчук – аналітик і член редколегії Intermarium Support Group
