У Білорусі силами групи «А» КГБ та ОМОНу затримано 33 членів приватної військової компанії «Вагнер», що нібито прибули до країни у складі 200 осіб для дестабілізації ситуації напередодні президентських виборів.
З оприлюдненого списку усіх затриманих виявилось, що 16 із них воювали на Донбасі у складі бандитських формувань Л/ДНР. Також з серед затриманих є колишні беркутівці.
Як повідомляють ЗМІ, група бойовиків прибула до Мінська ще у ніч з 24 на 25 липня. Викликала до себе підозри через однаковий мілітарі одяг та нетипово для російських туристів поведінку.
У російських телеграм-каналах, посилаючись нібито на близькі до ПВК та до російських спецслужб джерела, повідомляють, що ПВК «Вагнер» у період пандемії коронавірусу використовувала Білорусь як транспортний хаб для польотів у африканські країни у зв’язку з тим, що карантинні обмеження тут менш жорсткі, на відміну від РФ.
Пишуть, що білоруські спецслужби були заздалегідь попереджені та фактично забезпечували спокійний процес в період пандемії перекидання бійців ПВК на східні фронти. Домовленості про цей транспортний коридор були досягнуті на найвищому рівні й Лукашенко звичайно, був в курсі про те чому вагнерівці знаходяться в Мінську і куди відлітають. І напевно мав з цього власні вигоди.
Без його особистого заступництва такі речі не робляться.
Також про те, що «ніяка Білорусь вагнерівцям не потрібна» заявив на своїй сторінці у соцмережі Вконтакте Захар Прилєпін – колишній радник так званого «голови ДНР» Олександра Захарченка.
Однак це не відповідає дійсності. По-перше, тому що ПВК «Вагнера» володіє власними літаками. По-друге, літаки Повітряно-космічних сил РФ за останні кілька днів двічі приземлялись у Сирії. По-третє, комерційні літаки російських авіаліній здійснюють польоти до країн Близького Сходу та Африки
Маршрут через Білорусь матиме сенс тільки, якщо члени угруповання мали на меті зайти у північні області України.
Зважаючи на напруження, що склалось останнім часом у відносинах між Білоруссю та РФ, що спричинило розворот білоруської зовнішньої політики на 180 градусів (завершення «періоду холоду» у відносинах з США, візит держсекретаря Майка Помпео до Мінська, відмова від російської нафти на користь норвезької), можна розглядати дану ситуацію, як один із засобів нагадати Лукашенку, хто у даних відносинах старший брат і що буде, якщо Білорусь й надалі зближуватиметься із Заходом.
Доцільною, у цьому контексті, виглядає пропозиція колишнього очільника МЗС України Павла Клімкіна щодо того, щоб розпочати перемовини про видачу Україні тих, хто воював у складі Л/ДНР для здійснення правосуддя чи використання у майбутніх обмінах.
Однак досі залишається невідомою доля решти найманців, адже, як вже зазначалось, в КГБ заявляють про те, що до країни прибуло 200 осіб.
Проте дана ситуація підводить нас до ще однієї проблеми. У той час, як на заході намагається визнати українських військових терористами, члени незаконних формувань можуть вільно подорожувати, не тільки до Білорусі, а й до країн Західної Європи.
Анастасія Кондрат
