Непомітно для міжнародних відносин пройшла зустріч очільників МЗС Туреччини та Росії 30 червня, хоча для України ці переговори мають стратегічне значення.
Так, ще в квітні Мевлют Чавушоглу зробив заяву про те, що обидві країни знаходяться в чудових відносинах ( згадаймо про ситуацію в Сирії та договір Туреччини з Азербайджаном) і між ними є багато зв’язків у різних сферах.
За інформацією МЗС РФ, міністри обговорювали теми взаємодії профільних органів в боротьбі проти коронавірусу, організації виробництва російської вакцини «Спутник V», дозвіл на в’їзд російським туристам, що зробили російську вакцину. Окремо варто вказати на те, що Лавров повідомив про координацію зусиль Туреччини та РФ для нормалізації діалогу Баку та Єревану. Як бачимо, це все загальне обговорення нагальних тем. При цьому 21 червня сам Лавров заявив, що має намір обговорити зі своїм турецьким колегою питання «затягування України в НАТО».
Читайте також: Туреччина продовжує геополітичну експансію за сприяння США та НАТО
В контексті цієї заяви варто нагадати про стратегічну ціль Москви – домінування в Чорному морі. Росія хоче зробити його своїм «внутрішнім озером», як це вийшло з морем Азовським. Проте, в Чорному морі є й інші зацікавлені гравці: чудовим прикладом демонстрації сили є масштабні навчання «Sea Breeze 2021», які не дають спокійно спати РФ.
Окрім цього, одним з найсильніших гравців у Чорноморському регіоні є Туреччина.
До того ж, Ердоган чудово відноситься до України і недвозначно висловлює свою підтримку. Така розстановка сил не влаштовує Москву. Тому вони прагнуть якщо не зруйнувати таку чорноморську коаліцію, то хоча би похитнути її. Саме це і було основною ціллю візиту Лаврова в Анкару.
За декілька днів до офіційної зустрічі МЗС РФ «вкинуло» в інформаційний простір заяву про те, що « окрема увага буде приділена розширенню кооперації у високотехнологічних сферах, включно з військово-технічним співробітництвом».
Аналізуючи цю заяву, можна сказати, що Москва спробує зірвати співпрацю Києва та Анкари, запропонувавши, наприклад, продавати БПЛА Bayraktar не в Україну, а в Росію.
Також можуть бути спроби знайти важелі впливу через інші питання (наприклад, Сирію, або пасажиропотік росіян на турецькі курорти)І хоча офіційних заяв на сайті МЗС РФ чи Туреччини немає, але варто пам’ятати, що Анкара в першу чергу шукає вигоди та переваги для своєї національної безпеки.
Для того, щоб доля України не залежала від примх інших країн, нам треба нарощувати власну геополітичну суб’єкність.
