Чого не забрати в Зеленського, так це глибокої наївності щодо того, що достатньо сісти “хоч з чортом лисим” і все пояснити, щоб за все домовитися і “посередині зійтися”.
Однак, в одному він точно правий:
З “чортом лисим” дійсно можна домовитися, однак лише на його умовах, а не на умовах також Вови, тільки з Києва.
В контексті російського газу, а в даному випадку Північного Потоку-2, інтереси Путіна і Меркель не входять у площину політичної конкуренції.
Зеленський сказав, що наполягатиме на питанні безпеки Європи і розповість Меркель про загрози газопроводу.
Меркель давно знає, ким є Путін і на що він здатен, але її це не обходить, бо безпосередньо інтереси Німеччини його поведінка не зачіпає.
Попри декларовану європейську солідарність і дружбу в ЄС, що полягає у спільному подоланні викликів для безпеки, Німеччина і Франція все одно будуть зацікавлені в тому, щоб мати нові важелі впливу на решту країн-учасниць Європейського Союзу.
Тут німці готові йти на конфронтацію з поляками, посилаючись на їхню ворожість до проекту Nord Stream-2, але одночасно шукати компроміс із США, розуміючи вплив американців і необхідність адекватних відносин з ними.
Російсько-німецький газопровід – це не про небезпеку, а інтереси.
Якщо Зеленський запропонує Меркель щось вагоміше, ніж страшилки про поганого Путіна, тоді є шанс, що вона його вислухає.
Якщо ж продовжить гнути ту ж саму лінію, що й зараз, то все буде йти у тому ж напрямку, що й попередньо.
Україна – не член НАТО і ЄС, тож ані інші країни, ані Німеччина не несуть прямої відповідальності за те, що Путін робить на Донбасі і в Криму.
Будь-кого, хто це читає, мало обходить застосування хімічної зброї у Сирії і кількість жертв, яку воно спричинило.
Аналогічно ранок Меркель чи будь-якого іншого політика починається з кави, а не читання рубрики “Що там в Україні?”
Чим раніше це зрозуміє Зеленський, тим краще. Йому необхідно усвідомити одну просту річ:
В інтересах “лисого чорта” тримати Україну в сфері впливу країни-бензозаправки, якою він володіє, а в інтересах тих, хто в нього купує його продукт – купляти його за можливою найнижчою ціною.
Найнижча ціна є також запорукою невтручання його клієнтури у такі справи, як війна в Грузії у 2008-му, анексія Криму і війна Донбасі, а також систематичне винищення опозиції всередині РФ.
Про те, що гроші, які вони платять за бензин, йдуть на фінансування війни в Україні, покупців обходить так само, як і те, що при пошитті взуття Nike використовують дитячу працю десь в Пакистані чи Зімбабве.
Або Зеленський запропонує Меркель щось більше, або ж хай прийме все, як є і йде на зближення з тими країнами, які поділяють позицію України щодо РФ.
Вмовляння Меркель її не переконає і виглядає жалюгідно.
