10 квітня відбувся довгоочікуваний перший тур президентських виборів у Франції, в результаті якого Еммануель Макрон та Марін Ле Пен увійшли до другого туру з відривом у 4,19% на користь чинного Президента Франції. Макрон набрав 27,6% голосів, у той час як його опонентка Ле Пен отримала 23,41%. Тепер ім’я майбутнього лідера країни французькі виборці визначатимуть 24 квітня 2022 року.
Цього разу за результатами голосування схвильовано спостерігали не лише французи, а й українці. Франція є другою за величиною економікою та єдиним постійним членом у Раді Безпеки ООН серед країн-членів Європейського Союзу. Окрім цього, актуальними та ключовими питаннями французько-українського діалогу є підсилення санкцій проти країни-агресора, ембарго на російські нафту і газ та вихід французького бізнесу з ринку росії. Тож від того, хто стане лідером Французької Республіки, частково залежатиме й майбутнє України в контексті війни з росією.
Втім для розуміння, чого чекати нашій країні від цих виборів, варто проаналізувати меседжі обох кандидатів щодо України.
Почнемо з чинного Президента Франції, Еммануеля Макрона, якого українське населення сприймає неоднозначно через постійне ведення діалогу з путіним та відсутність активної підтримки України. Аналізуючи ставлення французького президента до нинішніх подій в Україні, можна стверджувати, що ключові позиції Макрона залишаються на рівні «осуду війни». Франція висловлює підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, визнає та засуджує агресію Росії, але не поспішає робити радикальні кроки щодо її стримування.
Факт ведення переговорів з країною-агресором не визначає повністю проросійську позицію Макрона. Діалог з Росією відзначається здебільшого обговоренням питань перетину інтересів рф та ФР, а не виконанням прямих вказівок кремля. Тобто, французька сторона діє в егоїстичних цілях і використовує можливість вести переговори з очільником росії. Однак, варто зазначити, що такі активні контакти Еммануеля Макрона з путіним залишають певні перспективи для України у просуванні важливих політичних питань, адже Володимир Зеленський теж постійно ініціює переговори з Макроном.
Окрім цього, чинний Президент Франції виступає категорично проти вступу України до Північноатлантичного альянсу. Таку позицію офіційний Париж пояснює тим, що «напружені відносини» Києва з Москвою можуть підірвати єдність НАТО і зруйнувати континентальну безпеку в Європі. Однак, Макрон має дещо інше ставлення щодо вступу України до Європейського Союзу. Президент підтримує європейські прагнення України, проте за умови відсутності воєнних дій на її території.
Бурхливо українці реагують і на другу кандидатку на посаду Президента Франції, Марін Ле Пен. Її прізвище відоме потужною проросійською позицією та близькими відносинами з путіним. У квітні 2017 року, змагаючись за президентство, Ле Пен особисто зустрічалася з очільником рф та навіть отримала 9 мільйонів євро позики з чесько-російського банку перед виборами. За що, до речі, їй не так давно дорікнув Макрон: «Я не прихильник Путіна. Це не я шукав фінансування з Росії». Втім у цій виборчій кампанії, з очевидної причини, Ле Пен вирішила утриматися від публічних контактів з Москвою.
Марін Ле Пен встигла відзначитися гострими висловлюваннями щодо України. Так, лідерка ультраправої партії, неодноразово закликала до скасування європейських санкцій щодо Росії, які були запроваджені після анексії Криму. Хоча Ле Пен була змушена засудити напад на Україну задля збереження свого рейтингу, конкретних висловлювань щодо визнання росії агресором не пролунало з її боку (на відміну від Макрона). Крім того, претендентка на посаду Президента Франції, не прийшла на засідання парламенту, коли там виступав Володимир Зеленський. Аргументом відсутності стали «попередні плани» лідерки. Тому очевидно, що українці здебільшого сприймають Марін Ле Пен як провідницю інтересів росії.
Певно, що обидва кандидати продовжуватимуть підтримувати відносини з росією, а позиція офіційного Парижа щодо членства України в ЄС та НАТО не зазнає особливих змін (або погіршиться). Однак, є принципові відмінності у меседжах претендентів на посаду очільника країни. Якщо французи оберуть Макрона, Україна збереже надію на допомогу Європи у складні часи. А от у разі перемоги Ле Пен, українське керівництво, скоріш за все, може зіткнутися з блокадою багатьох важливих європейських рішень і забути про підтримку Парижа у війні проти росії.
Як бачимо, результати президентських виборів у Франції матимуть значний вплив на ситуацію в Україні. Кандидатури Макрона та Ле Пен є не найліпшими в очах українців, однак у такій ситуації варто сподіватися на перемогу кращого серед гірших.
