Якщо спостерігати за всією істерією BLM в США і країнах ЄС, в яких місцеві іммігранти долучилися до протестів, то їх характерною рисою є саме хаос, погроми, насильство і пограбування чужої власності.
В країнах Східної Європи, де байдуже ставляться до ідеї ставати на коліно, de facto демонструючи каяття за рабство чи колоніалізм, до яких сучасні європейці непричетні, цілком резонно напрошувалося порівняння між Black Lives Matter і більшовиками в 1917.
Всі, хто спостерігав за перебігом протестів у зв’язку зі смертю Джорджа Флойда, не могли не помітити, що демократи просто використали сприятливі обставини, щоб перемогти кандидата від республіканців Дональда Трампа.
Зрештою, в расизмі і всіх можливих фобіях Трампа не звинувачував хіба лінивий.
Однак Black Lives Matter дещо загралися у велику політику, вочевидь забуваючи, що з ними готові миритися до тих пір, поки вони політично вигідні.
Не так давно на офіційних ресурсах цього руху вже наголошувалося, що з приходом Байдена брутальність поліції в гетто тільки виросла.
Зрештою, в ході протестів за учасниками руху, що можна стверджувати точно, зафіксовано не один злочин чи напад на расовому ґрунті.
Так, поки що ці матеріали не використовують, щоб порушити кримінальні справи, що свідчить лише про те, що зараз BLM все ще вигідні як вуличний політичний рух.
Однак варто звернути увагу на інші деталі.
Коли в Секторі Газа розпочалося нове загострення, то Black Lives Matter відкрито підтримали Палестину.
Це попри те, що уряд США офіційно висловив свою підтримку Ізраїлю.
В даній ситуації підтримка Вашингтону була більше декларативна, адже Ізраїль сам впорався із ситуацією, а інші країни залучались виключно як арбітри.
Цього разу члени руху BLM підтримали режим Мігеля Діаса-Канеля, користуючись фразами з методичок про американських імперіалістів, які винні у проблемах Куби.
Варто наголосити, що уряд США заявив, що кубинський народ має право на протест проти диктатури.
Основним посилом заяви Black Lives Matter є твердження, що США роками намагаються придушити кубинську революцію і народ Куби, який постійно давав притулок чорним борцям за свободу.
В даній історії є кілька варіантів розвитку подій:
- США самі створять ворога в особі BLM, якому будуть не в змозі протистояти через ризик нових бунтів кольорових
- BLM почне виконувати функцію комінтерну, який використовуватимуть треті сили для того, щоб дестабілізувати політичну обстановку в Європейському Союзі і Сполучених Штатах.
- Невдовзі надмірна самостійність BLM набридне Байдену і всім адептам цього руху прилетять звинувачення за статею domestic terrorism.
Питання лише в тому чи залишаться заяви Black Lives Matter суто декларативними чи вони,навпаки, розпочнуть протести на підтримку кубинських комуністів, або будь-кого іншого, хто є в списках ворогів Вашингтону.
