Не встигли вщухнути пристрасті навколо стадіону ім. Романа Шухевича, як в українському сегменті інтернету всі почали активно обговорювати відео, де польські солдати співають військову пісню “Przybyli ułani pod okienko”, яку вже встигли визначити як ту, яку поляки співатимуть, невдовзі окупувавши Вільнюс і Львів.
Першоджерело цієї публікації – телеграм канал Черговий ООС, який разом з каналом Начштабу вважається інформаційним проектом РФ.
Перш, ніж продовжити короткий історичний екскурс, варто задатися одним принциповим питанням, відповідь на яке одразу ж розставить всі крапки над «і».
Якщо Україна, бо Литва дану ситуацію ніяк не коментує, переживає, що Польща окупує Львів, бо її солдати співають про це у вищезгаданій пісні, то чи повинна тоді Польща переживати, що Україна окупує її південно-східні території?
Можливо хтось здивується, але в гімні ОУН і віднедавна Марші Нової Армії є наступні слова:
«Соборна Українськая Держава –
вільна, міцна, від Сяну по Кавказ.»
Варто звернути увагу, що ця пісня виконувалась українською армією під час параду на день незалежності в 2018 році, тож, слідуючи тій самій логіці, на адресу України мали би полетіти дипломатичні ноти від Польщі, бо річка Сян протікає через такі польські міста, як Лісько, Сянік, Перемишль і Ярослав.
Звучить абсурдно, але саме так працює алгоритм російської пропаганди – спровокувати на емоції, чим привести до блокування логічного мислення і втягнути Україну в історичне протистояння із своїми сусідами.
Тепер повернемося до польської військової пісні і звернемо увагу на кілька ключових моментів. Почати варто з того, що відео з цією піснею і маршем польських солдатів 5 років доступне на сервісі Youtube.
Польські солдати співали її під час днів НАТО у місті Лодзь в 2016 році
Тобто всі, хто активно почав тиражувати це відео у 2021 році, банально повелися на російський пропагандистський прийом, який закономірно потрапив на родючий ґрунт після нещодавньої дискусії щодо Стадіону ім. Романа Шухевича.
Тобто ніхто навіть не поцікавився контекстом, ані тим, що Польща з Литвою є країнами НАТО і метою проведення такого заходу були явно не територіальні претензії литовцям і Україні, вступ якої до НАТО Варшава активно лобіює.
Щодо самої пісні “Przybyli ułani pod okienko”, то її написав польський поет, легіонер і капітан Війська Польського Фелікс Гвіждж у 1914 році. Вона розповідає про уланів, які попросили дівчину напоїти їх коней, коли вона питає їх про мету їхньої подорожі, то вони перелічують всі міста, через які будуть змушені пройти на бойовому шляху.
Тобто така пісня цілком спокійно могла би народитися в середовищі українських січових стрільців, так як українці і поляки були в той час в складі Австро-Угорщини і воювали на різних фронтах Першої світової війни.
Заради справедливості варто також звернути увагу, що в пісні, окрім Вільнюса та Львова теж згадуються такі міста, як Берлін, Гамбург, Дрезден, Тироль, Краків, Познань і навіть Київ, який називають серцем Русі.
Самі ж герої маршової пісні Четвертого Ескадрону кажуть, що повішають Пауля фон Гінденбурга, Августа фон Макензена та Карла І, надіючись, що їм вдасться вибороти незалежність Польщі.
Зважаючи на те, що в пісні згадано німецькі міста, а також Тироль, який між собою ділять Австрія з Італією, то вже не варто й відкидати, що цією піснею поляки виставили територіальні претензії ще трьом країнам, окрім України та Литви.
В пісні також є наступні слова:
«..A z Wilna już droga jest gotowa,
Do serca, do Rusi, do Kijowa.
Z Kijowa pojedziem do Berlina,
Powiesić Wilusia sukinsyna…»
«З Вільнюса дорога готова,
до серця, до Русі, до Києва,
А з Києва поїдемо до Берліна,
Повішати Вілюса сучого сина»
В даному куплеті мається на увазі німецький імператор Вільгельм ІІ, якого поляки ненавиділи через активну політику германізації на польських землях, які потрапили під окупацію після ІІІ поділу Польщі.
Підсумовуючи все вище написане, можна з впевненістю сказати, що Україну і Польщу знову намагаються втягнути в історичний диспут і війни пам’яті,щоб відволікти передусім українців від успішної боротьби з V колоною РФ.
Якщо українці і поляки настільки наївні, що не помічають в історії із стадіоном ім. Шухевича і піснею “Przybyli ułani pod okienko” прямого інтересу РФ, то це свідчить про те, що за 7 років війни ми так і не навчилися розпізнавати дійсно ворожі наміри і вмілі інформаційні маніпуляції Москви.
Владислав Ковальчук – аналітик і член редколегії Intermarium Support Group
