Лідер косівської делегації та перемовинах щодо нормалізації відносин із Сербією Скендер Хісені 3 серпня провів зустріч у Білому домі в Вашингтоні з державним секретарем Майком Помпео та Спеціальним представником США у справах Західних Балкан Метью Палмером.
На зустрічі обговорювалася координація зусиль Косово та США у переговорному процесі. Окремо очільник делегації Косово попросив, щоб Метью Пальмер був присутній за столом перемовин у Брюсселі.
Хісені вважає, що у діалозі Белград – Приштина, який проходить під егідою ЄС, не вистачає американського фактору. Тому Хісені попросив високопосадовців США направити представника на переговори, які мають поновинитися з вересня у Брюсселі.
Метью Палмер після зустрічі із Скендером Хісені висловив думку про те, що угода про нормалізацію відносин, яку так очікують у ЄС та США, призведе до взаємного визнання Сербії та Косово, а також принесе стабільність у регіон Західних Балкан та прискорить процес вступу окремих країн до ЄС.
У Сполучених Штатах зацікавлені не тільки у врегулюванні політичної ситуації у Західних Балканах через складнощі двосторонніх відносин Косово та Сербії. США хочуть активізувати економічну та інвестиційну діяльність у Косово.
США підтримували Косово з моменту етнополітичного конфлікту 1998-1999 рр., здійснюючи тиск на колишнього президента Сербії та СРЮ Слободана Мілошевича. У переговорах Косово та Сербії Білий дім займав сторону Косова, вимагаючи від Сербії визнати незалежність свого колишнього автономного краю.
На початку 2020 р. Сполучені Штати залишалися осторонь заяв Євросоюзу щодо необхідності нормалізувати сербсько-косівські відносини. Потім президент Дональд Трамп заявив, що діалог між країнами не буде ефективним без присутності США.
Президент Сербії Александар Вучич ще 18 червня 2020 р., тобто, приблизно за місяць до поновлення переговорів між Белградом та Приштиною, зустрівся у Белграді із очільником російського МЗС Сергієм Лавровим. Вучич просив у Росії підтримки у діалозі із Косово. Але російського представника на раундах перемовин, які відбулися упродовж липня у Брюсселі, не було.
Жодних заяв про можливу присутність Лаврова чи спецпредставника від Росії на перемовинах між Косово та Белградом не робили ані в Росії, ані в Сербії. Хоча подібний крок з боку Вучича можливий, враховуючи звернення Хісені до США з проханням направити Річарда Гренелла (спецпредставник США у белгардсько-приштинському діалозі).
Річард Гренелл, у такому випадку, складе компанію представнику ЄС Мирославу Ланчаку, який присутній на кожному раунді брюссельского діалогу. Поки що Гренелл анонсував можливу зустріч президента Сербії Вучича та президента Косово Тачі 2 вересня у Брюсселі. Перша їхня зустріч, запланована на 27 червня, відмінилася через висунення Офісом Спеціального прокурору у Гаазі Хашиму Тачі звинувачень у скоєнні воєнних злочинів.
Точна дата підписання угоди про нормалізацію відносин невідома, але Скендер Хісені вважає, що такий документ може бути підписаний за 12 місяців після поновлення діалогу. Голова косівської делегації заявляє, що буде наполягати на більш інтенсивному переговорному процесі, аби прискорити термін підписання угоди про нормалізацію. За його словами календарного року достатньо, аби врегулювати технічні питання на рівні експертів та примиритися. Якщо за 12 місяців примирення не відбудеться, то діалог провалиться.
Гісені підкреслює, що для успіху потрібна політична єдність у Косові та бажання керівництва Сербії до нормалізації відносин. При цьому уряд його країни не піде на жодні поступки, які стосуються територіальних змін кордонів Косова.
У Косово немає одностайності щодо поновлення перемовин із Сербією, що стало можливим після зустрічі президента Сербії Александара Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті. Колишній прем’єр-міністр Рамуш Харадінай, який минулого року вкотре був викликаний до Гааги через звинувачення у воєнних злочинах. У 1990-ті рр. він очолював Армію Визволення Косова, союзником якої були США та НАТО. Діяльність цієї організації викликає неоднозначне ставлення у Сербії, де АВК звинувачують у масових воєнних злочинах проти сербського населення у Косові.
Харадінай змушений був подати у відставку, що викликало проведення дострокових парламентських виборів у Косово. більше чотирьох місяців парламент Косова не зміг сформувати коаліції та обрати прем’єра. У лютому 2020 р. партії усе-таки змогли домовитися та обрали на посаду голови уряду Альбіна Курті, лідера партії “Самовизначення” (отримала на дострокових виборах незначну перемогу над партією “Демократична ліга Косова”, лідер Іса Мустафа).
Депутати Асамблеї Косова у другій половині березня відправили Курті у відставку. Його політика постійно піддавалася критиці президентом Косова Хашимом Тачі та учасниками урядової коаліції. Наступником Курті став Авдулла Хоті від партії “Демократична ліга Косова”. Саме діяльність нового прем’єра та його позицію у діалозі Белград-Приштина критикує Рамуш Харадінай.
Харадінай вважає, що Хоті перевів зробив діалог технічним. Колишній прем’єр Косова не визнаватиме результати перемовин між Сербією та Косово допоки на усіх зустрічах не буде присутній представник від “Альянсу за майбутнє Косова”, яке Харадінай очолює.
На думку Рамуша Харадіная посередництво ЄС у діалозі неефективне, бо не приносить відчутних результатів.
Таким чином, поновлення діалогу між Сербією та Косово у липні 2020 р. було значним проривом у 20-місячній паузі. Це стало можливим завдяки дипломатичним зусиллям ЄС. Після зустрічі сербського президента Александара Вучича та прем’єра Косова Авдулли Хоті почалися раунди перемовин між сербською та косівською делегаціями на експертному рівні. Основні теми – пошук зниклих осіб, які зникли безвісти, врегулювання проблем, пов’язаних із біженцями та внутрішньо переселеними особами, економічна співпраця. Реальних зрушень зустрічі експертів не приносять, оскільки військові архіви обох країн, які мають допомогти шукати осіб, яких шукають багато років у Косові та Сербії, залишаються закритими.
Не домовилися делегації і про механізм повернення біженців та внутрішньо переселених осіб, як і відшкодування їм коштів за втрачене майно та житло.
Немає одностайності у косівському політикумі щодо діалогу Белград – Приштина. У самому Косово звучить критика діям уряду Хоті щодо перемовин із Сербією, критики зазнає і очільник делегації – Скендер Хісені.
Конструктивного діалогу, на якому наполягають у ЄС та США, між Сербією та Косово немає і не буде. Кожна сторона діалогу не чує іншу, намагається для посилення своїх позицій та вимог залучити третю сторону. Утім, реальні дії із залучення додаткових посередників робить поки що Косово. Не виключено, що коли перемовини стануть більш конкретними та стосуватимуться того, аби Сербія визнала незалежність Сербії, у переговорний процес долучиться Росія.
Катерина Шимкевич, к.і.н., Аналітичний центр балканських досліджень
#БалканськийБлог #БалканиАналітика