Масові заворушення, які розпочались у США наприкінці травня 2020 р., вже досягли масштабів, яких американці не бачили щонайменше півсотні років. Аналізувати їх варто на фоні політичного протистояння між республіканцями і демократами, яке наразі максимально загострилося, зважаючи на чергові президентські вибори, які заплановані на листопад поточного року. Водночас необхідно зрозуміти, що політичне протистояння між двома ключовими американськими партіями давно перетнуло власне політичні межі, фактично воно перетворилося у протистояння ідеологічне, навіть певною мірою світоглядне. Дональд Трамп розірвав парадигму «малих відмінностей» між курсами двох партій, по суті протиставивши лівій системі «загальнолюдських цінностей» праву парадигму національних інтересів. За його програму по боротьбі з нелегальними мігрантами, демократи давно охрестили його нацистом. Таке таврування відбувається за допомогою «демократичних» ЗМІ, які в абсолютній своїй більшості сповідують ліво-ліберальні та ультраліві ідеї. Ці ЗМІ системно намагаються зневажити постать президента та його здобутки. В той самий час Трамп справді намагається триматися курсу «Зробимо Америку Великою знову» і демонструвати свій образ «сильного президента». Він дійсно має певні досягнення у практичній площині, адже за його президенства рівень безробіття знизився до рекордної (з 1969 р.) відмітки в 3,6%, а рівень почасової оплата за цей час зростав найвищими темпами за останні роки. Впровадивши політику митного тиску на Китай, Трамп домігся підписання договору про купівлю Китаєм товарів у США на $ 200 млрд. Все це зумовило певне зростання економіки США та реального рівня довіри американців до постаті чинного президента.
Демократи, які суттєво почали втрачати в позиціях, постійно намагаються грати «по-чорному». 24.09.2019 р. демократи ініціювали розслідування про справу щодо імпічменту через тиск Трампа на В.Зеленського щодо розслідування корупційних схем Хантера Байдена, батько якого (Джо Байден), є основним опонентом Трампа на політичній арені США та основним претендентом на президентську посаду від демократів. Попри безліч питань щодо законності ініціювання цієї процедури та власне самого перебігу розслідування, 5.02.2020 р. Трампа було повністю виправдано. Демократи таким чином опинились у вразливому репутаційному становищі через ініційований ними невдалий імпічмент.
Події, які спостерігаємо зараз, вірогідно розглядаються демократами як останній шанс повалити фігуру Трампа в політичній площині. Саме цим і зумовлене медійне і організаційне живлення та підігрівання даної ситуації. Різноманітні ліворадикальні структури користуються різновекторною підтримкою з боку демократів та постійно і часто штучно роздмухують конфлікти між різними групами (за кольором шкіри, статтю, поглядами тощо) і виступають за пригноблену сторону під вивіскою «захисту прав». Хоча насправді їх метою є роздути ситуацію і спровокувати вищий рівень насильства і хаосу. Ліві радикали намагаються для цього створити собі грунт для власних соціальних експерементів, а демократи – створити медійний образ адміністрації Трампа як такої, що провокує і не може впоратися з насильством в країні. До того ж ліві постійно провокують на насильство місцеву владу, а звинувачують в цьому президента, хоча президентська вертикаль суттєво не впливає на рівень місцевої влади, а найбільше хаосу і насильства саме в штатах, де при владі демократи.
Отже, коротко оглянувши передумови ситуації, що склалася наразі у США, варто здійснити огляд загального перебігу подій.
26.05.2020 р. акція протесту розпочалась в Міннеаполісі (штат Міннесота). Причиною стала загибель чорношкірого Джорджа Флойда внаслідок надмірного застосування сили поліцією під час затримання напередодні. Постать самого Флойда (який 5 разів відбував покарання в місцях позбавлення волі) і причини його смерті (аутопсія показала смерть внаслідок дії наркотичних речовин) лівими ЗМІ оминаються, натомість вся критика спрямована на вертикаль влади і особисто на президента. Протести дуже швидко перейшли в тотальний хаос – грабежі, мародерства та побиття білих американців чорношкірими, які є основними учасниками сутичок. Також варто відзначити активну участь в сутичках представників ліворадикальних рухів, зокрема «Антифа», які виступають часто в ролі координаторів. Це стало головною причиною скандального посту Трампа у твіттері про визнання «Антифа» терористичною організацією.
28.05.2020 р. мер Міннеаполісу запровадив у місті надзвичайний стан та закликав на допомогу Національну гвардію.
29.05.2020 р. географія протестів значно розширюється. Акції проходять в Атланті, Бостоні, Бейкерсфілді, Шарлотт, Чикаго, Цинциннаті, Колумбусі, Далласі, Денвері, Детройті, Х’юстоні, Канзас-Сіті, Індіанаполісі, Лас-Вегасі, Лос-Анджелесі, Мемфісі, Нью-Йорку, Фініксі, Річмонді, Портленді , Сіетлі, Норфолку, Балтиромі та багатьох інших. В одному з міст в штаті Мічіган, де більшість займають демократи, частина поліції перейшла на бік демонстрантів.
30.05.2020 р. через протести в окрузі Фултон (штат Джорджія), було введено надзвичайний стан. У Сіетлі (штат Вашінгтон) та Лос-Анжелесі (штат Каліфорнія) поліція використовувала сльозогінний газ і легкі шумові та електрошокові гранати, гумові кулі й палиці. У Філадельфії (штат Пенсильванія) в ході зіткнень постраждали щонайменше 13 поліцейських. В Атланту (штат Джорджія) було спрямовано 1500 бійців Національної гвардії США через напад на штаб-квартиру CNN напередодні. А в Окленді (штат Каліфорнія) 2 співробітника Федеральної служби безпеки отримали вогнепальні поранення під час заворушень, 1 з офіцерів помер від отриманих травм. В той день в акції протесту взяло участь близько 7500 осіб і події вже традиційно супроводжувалися вандалізмом, крадіжками і грабунком магазинів, нападами на правоохоронців і підпаленням їх машин та відділків. Протести намагалися придушити впровадженими в натовп силовиків з Секретної служби із білими пов’язками на руках. Кілька тисяч осіб у Вашингтоні спробували прорватися в Білий дім.
Станом на 1.06.2020 р. кількість арештованих бунтарів перевалила за 4 тисячі (станом на попередню добу їх кількість не досягала і 2 тисяч). Наразі більше половини органів місцевого самоврядування звернулись до Національної гвардії з проханням про допомогу. У Техасі губернатор штату Грег Еббот оголосив режим надзвичайної ситуації і взяв під свій контроль всіх співробітників ФБР, спрямувавши їх на допомогу поліції і НацГвардії, що придушували заворушення в Остіні, Х’юстоні і Сан-Антоніо. У Сан-Дієго (штат Каліфорнія) бунтівники розграбували і спалили будівлі 2 банків, а також місцевий Walmart. Погромники захопили і підпалили будівлю Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок. Це найбільша в США профспілкова організація і один з головних союзників Демократичної партії. Як і у випадку зі штаб-квартирою CNN в Атланті, вирощені демократами «хунвейбіни» в результаті їх же самих і почали громити.
Варто відзначити, що міста в яких мерські крісла обіймають демократи, відтягували або все ще зволікають із запровадженням надзвичайного стану. Більше того, стало відомо, що в тих містах, де рівень організації бунтівників найбільший, на попередніх виборах мери активно залучали «Антифа» в якості «волонтерів», після цього роздавши деяким з них посади. У ряді міст, де владу мають демократи, про протести було оголошено заздалегідь і їх було частково координовано місцевою владою. В інтернеті з’явилось відео, де представник демократів Джо Байден, фотографується з агресивними протестантами та жодним чином не засуджує їх діяльність. Байден заявив, що «протестувати проти дій поліції, з вини яких загинув афроамериканець Джордж Флойд – це правильно і необхідно. Це є справжня американська відповідь».
Комендантські години наразі запроваджено в таких великих містах: Атланта (штат Джорджія), Чікаго (штат Ілінойс), Денвер (штат Колорадо), Філадельфія (штат Пенсильванія), Сіетл (штат Вашингтон), Лос-Анджелес та Сан-Франциско (штат Каліфорнія), а також в кількох десятках менших за населенням міст. Загальна кількість мобілізованих солдат Національної гвардії – понад 5000 у 15 штатах, м.Вашингтон і окрузі Колумбія. У Нью-Йорку район Манхетену фактично заблокований протестувальниками, перекриті в’їзди та виїзди з острову. Наразі продовжуються зіткнення з поліцією на Юніон-сквер на Манхеттені. Саме в них брала участь дочка мера міста Білла ді Блазіо – Чіара. Наразі центром заворушень є столиця – Вашингтон. Бунтівники спробували вдруге взяти штурмом Білий дім – цього разу вони закидали кордони поліції коктейлями Молотова. Більше 60 співробітників Секретної служби отримали опіки і поранення. Спалений легендарний прихід єпископальної церкви Св. Іоанна (так звана «президентська парафія», побудована ще в 1816 р., основне місце для молитов майже всіх президентів США). Трамп кілька годин провів у підземному бункері під галявиною Білого дому (останній раз таке відбувалося 11.09.2001 р., коли тут ховався Джордж Буш-молодший).
В той час, як ліві діють відносно координовано і до певної міри організовано, місцеве патріотичне населення до подібного розвитку подій в абсолютній своїй більшості не готово. Наразі жодна широковідома права організація не заявила, що офіційно втручається в ситуацію, проте, з’являються стихійні організації, які складаються з громадян (переважно білих), які самоорганізувались для захисту себе, свого майна (інколи декларують ще й захист державного сувернітету та суспільного ладу). Наймасовішими наразі є стихійний рух «Вoogaloo boys» (назва якого походить від культового фільму «Електрик Бугало», а головним його атрибутом стала «гавайська» сорочка) та «Організація трьохвідсотників» (назва походить від посилання на 3% американських колоністів взяли в руки зброю проти Британської Імперії наприкінці ХVІІІ ст.). Обидва рухи, як і подібні ним менші аналоги, складаються переважно з білих американців-власників зброї. У їх середовищі не рідкісними є ідеї про другу громадянську війну в США.
І справді, те, що відбувається зараз в американському суспільстві цілком може стати передумовою до повноцінної громадянської війни, адже вже зараз існує досить чіткий розділ між сторонами, максимально поляризуються настрої населення, ресурсна підтримка сторін чітко окреслена. «Протестувальники» все чіткіше позиціонують себе як антидержавна сила захопленням адміністративних споруд та спаленням національної символіки. Умовно «нейтральна» позиція представників Демократичної партії насправді є очевидною грою на боці хаосу. На противагу ним, Трамп та його владна вертикаль позиціонують себе продержавницькою силою та захисниками порядку.
У разі, якщо рівень насильства не почне спадати найближчим часом, ситуація може загостритися до критичної межі і перетнути її. Демократи так і не змогли досягнути своєї головної політичної цілі – рейтинг Трампа не впав, ядро його підтримки навпаки укріплюється. Сказати, що демократи контролюють протест аж ніяк не можна, в багатьох місцях він переріс у стихію, яка починає бити вже і по Демпартії. Втім, з огляду на наявний у США «запас міцності» (фінансової, гуманітарної, інституційної) не можна відкидати і варіант стабілізації ситуації. Чи може ситуація в США перерости у громадянську війну наразі можна тільки гадати. Адже досі відкритими лишаються питання – чи вистачить у чинного американського президента сил для придушення заворушень, яким чином це придушення відбуватиметься та як на це реагуватимуть демократи. Час покаже. Та сам факт, що світова наддержава наразі перебуває в настільки невизначеному становищі, свідчить про крихкість миру в світі як такого, бо наше сьогодення – доба постпацифізму.
На зображенні – американська версія прапора «тонка блакитна лінія», що символізує боротьбу правоохоронців проти сил хаосу. Символізує правоохоронців, що боронять тонку межу між хаосом і порядком.
