З 30-го на 31 березня вночі Верховна Рада прийняла закон про ринок землі,офіційно він набуде чинності від 1 липня 2020 року, а іноземці зможуть купляти землю в Україні лише у тому випадку, якщо на це буде дана згода на всенародному референдумі.
Згідно закону про ринок землі, до 2023 року землю зможуть купляти українці фізичні особи кількістю не більше 100 гектарів на особу. З 1 січня 2024 право на покупку буде надане також юридичним особам не більше 10 тисяч гектарів на особу.
Продаж для іноземців, у випадку рішення на референдумі, буде заборонений в 50-кілометровій зоні від кордону, громадянам РФ, а також особам, що входять до санкційного списку. [1]
Приблизна вартість гектара землі становитиме 2-3 тисячі доларів із прогнозом зростання до 5 тисяч доларів за гектар. Тим не менш, розмовляючи про ринок землі, а також європейський досвід, варто вивчити як саме аналогічний ринок функціонує в сусідніх державах, в даному випадку у Польщі і ЄС.
В період між 2005 і 2013 роком, ціна за гектар землі у Голландії виросла на 72%. Середня ціна гектару землі сільськогосподарського призначення становить 52,1 тис євро. Така ситуація спричинена низькою пропозицією на ринку, а також конкуренцією між секторами будівництва, інфраструктури і охорони навколишнього середовища.
В 90-х ціна за гектар на земельному ринку Ірландії не перевищувала 10 тис євро за гектар, тим не менш, з 2006 року, разом із зростанням інвестицій, також зросла і вартість гектару, яка становила 55-65 тисяч євро за гектар.
В 2008 році ця ціна знизилась і в 2010 році закріпилась на позначці менше, ніж 24 тисячі євро за гектар. [2]
В період між 2016-2017 ціна на землю у Великобританії, Словенії, Франції і Данії дещо знизилась, тим не менш вже в 2019 році, голландці оцінили гектар землі в 60 тисяч євро, в той час як датчани і німці в себе на Батьківщині повинні заплатити в середньому від 24 тисяч євро за гектар. [3], [4]
Щодо цін на гектар на ринку ЄС, то в 2016 році, то найнижчі ціни в ЄС були в Румунії, повністю з цінами в євро за гектар можна ознайомитися в даній таблиці [5]
Щодо Польщі, то дана країна не входить до списку найдешевших земель, в 2018 році Державним Осередком Підтримки Фермерства було зареєстровано 48 заявок на покупку землі іноземцями, 41 із заявок отримала позитивну відповідь, 3 негативні і 4 було заморожено. З тих, що отримали задовільну відповідь і 4 заморожених, були подані громадянами ЄС, з негативних відповідей, дві заявки належали також громадянам ЄС і одній особі з країн з-поза ЄС.
Одним з нюансів законодавства ЄС є той факт, що від 1 травня 2016 року іноземці можуть без обмежень купляти землю у Польщі, так як закінчився 12-річний мораторій, який обмежував продаж землі, введений у 2003 році, перед тим, як Польща долучилась до ЄС. [6]
Даний мораторій був мотивований тим, що країни, які знаходяться в кращій економічній ситуації в ЄС, зможуть за безцінь скупити землі сільськогосподарського призначення у Польщі.
Від 26 червня 2019 принципи ринку землі у Польщі дещо змінилися, особи, які не мають статусу індивідуального фермера, мають право на покупку земельної ділянки, яка не перевищує 1 гектар, а термін перепродажу іншій особі скорочено з 10-ти до 5-ти років.
Принципи функціонування ринку землі регулює закон про формування сільськогосподарського устрою, прийнятий в квітні 2003 року і доповнений 26 квітня 2019 року. Саме його перша форма була прийнята для захисту польських земель від скупки державами з сильнішою економічною позицією в ЄС. [7]
В законі також було змінено поняття фермерського господарства, згідно з новим формулюванням фермерським господарством є площа фермерської нерухомості розміром не менше, ніж 1 гектар. [8]
Сумарно ж, за 2018 рік, до Державного Осередку Підтримки Фермерства надійшло 19 874 заявки на покупку землі. В гектарах ця кількість оцінювалась приблизно у 55, 5 тисяч гектарів. Для покупки землі іноземцями необхідний дозвіл Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрації, яке позитивно розглянуло 1044 заявки на покупку землі. [9]
Відповідно, у 2018 році, близько 800 гектарів сільськогосподарських земель Польщі було куплено іноземцями. Дана сума показує значний зріст, якщо порівнювати з 2015 роком, коли іноземцями було куплено лише 412 гектарів. [10]
Тим не менш, незважаючи на закінчення обмежень на продаж землі, Польща намагається продовжити дію закону, що в Брюсселі вже назвали порушенням норм, прописаних в трактатах ЄС щодо функціонування ринку землі.
В Брюсселі переконані, що обмеження, які вводить Польща на продаж землі іноземцям, порушують статтю 63 закону 1 трактату про функціонування ЄС. Саме це призвело до погроз дисциплінарним процесом Європейської Комісії проти Польщі. [11]
Нова редакція закону від квітня 2016 року ще на 5 років обмежує продаж землі з метою захистити польський земельний ринок від поглинання закордонними інвесторами. [12], [13]
[1] https://www.rbc.ua/ukr/news/nazvana-raschetnaya-stoimost-gektara-zemli-1580821288.html
[2] http://odr.pl/ekonomika/inne/rynek-ziemi-rolniczej-w-ue/
[4] http://angelajanehoward.com/latest-agricultural-land-prices-in-europe-and-france-rising-and-falling/
[7] https://www.rp.pl/Administracja/308039998-Ograniczenia-w-obrocie-ziemia-rolna-nieco-mniejsze.html
[13] http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20160000585/U/D20160585Lj.pdf
