Міністр внутрішніх справ Сербії Небойша Стефанович звернувся до громадськості з приводу безладів на демонстраціях у Белграді та ряді інших міст.
У своєму зверненні міністр оцінив, що цієї та минулої ночі відбулося «чисте насильство» й спроба, всупереч волевиявленню народу, без виборів та «в недемократичний спосіб захопити владу».
Свою схожу оцінку дав тому, що відбувається в головних містах Сербії й очільник міністерства оборони країни Александар Вулін: на його думку, мова йде про спроби «злочинців, фашистів і екстремістів взяти владу без виборів».
Такі реакції сербських високопосадовців говорять про те, що ситуація дійсно загострилася, незважаючи на те, що для Сербії часті демонстрації – це звичане явище.
Так, у Белграді, Новому Саді, Крагуєвці та Ніші в ніч на четвер мали місце серйозні заворушення за участі людей, які протестують проти відновлення в Сербії жорстких карантинних обмежень (зокрема – комендантської години).
Особливо гаряче було в столиці Сербії.
Протестувальники палили сміттєві контейнери, вигукували образи на адресу президента країни та кидали в правоохоронців різні предмети, в тому числі пляшки, димові шашки та смолоскипи, а силовики реагували на це жорстко – сльозогінним газом та кийками.
Подекуди правоохоронці, судячи з відеозаписів, обходилися з демонстрантами вкрай жорстоко.
Приблизно після півночі протистояння на центральних вулицях Белграда припинилося і комунальні служби розпочали прибирання.
Варто наголосити, що ці протести стали суто народною стихійною ініціативою, проте до них швидко почали долучатися опозиційні політики. Більшість активних учасників протистояння з поліцією – молодь.
Загалом, за цю ніч, в ході силового протистояння поранень зазнали 19 сербських поліцейських та 17 учасників демонстрацій.
Попередньої ж ночі у Белграді відбулися перші протести – обурені громадяни 2 рази пробували прорватися до будівлі сербського парламенту, але правоохоронці змогли відтіснити протестувальників.
Це сталося невдовзі після заяви президента Сербії Александра Вучича про те, що з п’ятниці по понеділок у столиці знову вводиться комендантська година: як під час режиму надзвичайного стану з березня по 6 травня. А також заборона збиратися в групи, більші 5 осіб.
Повернення до таких обмежень влада пояснює погіршенням епідеміологічної ситуації в країні, зокрема в тому ж Белграді.
Проте слід зрообити наголос, що попри «карантинний» привід до протестів головною об’єднавчою ідеєю протестувальників є ненависть до постаті президента Вучича.
Головні політичні претензії до нього – недемократичність, намагання будувати однопартрійну державу, економічні проблеми в країні та ймовірне бажання «здати Косово».
Варто нагадати, що в цілому антиурядові акції протесту, хоч і не такого розмаху як вчора та позавчора вночі, тривають у Сербії ще з 2018 року.
З огляду на значно більші проросійські симпатії таких лідерів сербської опозиції як Бошко Обрадович (той їздив навіть у анексований Крим), не можна виключати, що антивладні заворушення підживлюються з боку РФ. Мовляв, «не надто ти наш, Вучичу». Тим паче, що пан Вучич налаштований таки вирішити якомога швидше болюче для сербів питання Косова (Москва би в такому разі втратила серйозний важіль впливу на Белград). Тож у цьому криються серйозні виклики й ризики для сербського президента, який так хоче бути «добрим лідером нації», якого всі люблять.
Більше того, ряд західних аналітиків уже висловили думку про те, що ціль нинішніх заворушень – зупинити стабілізацію та демократизацію Західних Балкан, зупинити пошуки компромісних рішення для відкритих питань та зруйнувати зв’язки регіону, включаючи Сербію, із Заходом.
І що за цими гарячими перетипіями таки помітний російський слід (незважаючи на те, що протести почалися дійсно стихійно, а кількох опозиційних політиків демонстранти на початку взагалі прогнали геть).
З іншого боку, в разі надмірного насильства з боку учасників протестних акцій Вучич, враховуючи лояльність (принаймні поки що) силового блоку, мав би можливість більш-менш легітимно придушити усю цю вуличну активність опозиції.
Отже, українцям варто пильно слідкувати за динамікою подій в сьогоднішній, охопленій напругою, Сербії.
Усі ці поки що чітко локалізовані заворушення в найбільших містах країни можуть вилитися в значно небезпечніші події, котрі можуть вплинути на геополітичну стабільність в цілому балканському регіоні.
Анатолій Демещук – історик, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
