Поки Польща очікує на другий тур виборів, що відбудуться за два тижні, варто згадати ряд важливих кроків, які уряд та президент країни здійснили для зміцнення безпеки східноєвропейського регіону.
Відправною точкою можна вважати прийняття нової стратегії національної безпеки у травні, яка стала, в якомусь сенсі, сенсацією, хоча такі документи зазвичай привертають мало уваги. Стратегія містить ряд важливих пунктів для країни та регіону, зокрема, про економічну, екологічну, енергетичну, міграційну, кібернетичну та, з огляду на пандемію коронавірусу у світі, епідеміологічну безпеку країни.
Проте головний меседж той, що основною загрозою для національної безпеки Польщі є «неоімперська політика керівництва Російської Федерації, реалізована з використанням військової сили». Таке формулювання у польській стратегії національної безпеки стало приводом для посилення кремлівської пропаганди проти Польщі, яка активно ведеться вже не перший рік.
Зважаючи на обставини, такі дії польської сторони є цілком очікуваними.
Однак провідні журналісти та політики країни встигли назвати прийняття нової стратегії одним із кроків президентської кампанії. Хоча тут слід зазначити, що стратегія 2014 року також була прийнята Броніславом Коморовським на фоні передвиборчої кампанії.
Основними кроками для стримування гібридної агресії з боку Росії керівництво Республіки Польща вбачає у підвищенні рівня стійкості до кіберзагроз та підвищення поінформованості серед громадян щодо маніпулювання інформацією.
Такі заходи дозволять ще ефективніше боротися з російською пропагандою.
Як влучно зазначає спікер ІІ конференції Групи сприяння розбудови Інтермаріуму для українського видання «Тиждень» Міхал Марек,
«…росіяни розбудували пропагандистську програму з відповідними меседжами для кожного ринку, на який вони намагаються вплинути. І це стосується не тільки Польщі, а й України та країн Балтії».
У тому ж таки коментарі Марек додав, що Росія намагалася подати ухвалення даного документу як акт агресії проти Росії і що це не РФ, а Польща вдається до неоімперської політики.
Проте найважливішим кроком для стримування агресивної політики Російської Федерації у балто-чорноморському регіоні є перекидання американського військового контингенту з Німеччини до Польщі та розміщення американського ядерного арсеналу.
Ці кроки були основною темою для обговорення під час візиту Дуди до Вашингтону, що відбувся на фоні політичної кризи у США і буквально за чотири дні до виборів у Польщі. Напередодні зустрічі польському президенту довелося внести ясність щодо «форту Трамп», оскільки за кілька тижнів до цього ЗМІ писали, що нібито будівництво скасовується через те, що Варшава та Вашингтон не можуть визначитися, хто має фінансувати будівництво.
У Варшаві цю інформацію одразу ж назвали фейком, а після того у мережі з’явився примірник мемуарів екс-радника Трампа з питань національної безпеки Джона Болтона, де той пише, що глава Білого дому не пам’ятає про те, що обіцяв Дуді будівництво саме військової бази. Перед самим відльотом Дуда заявив, що «форт Трамп» – це не військова база у чистому вигляді, а комплекс дій щодо посилення американської військової присутності.
Результати зустрічі видались скромними, адже не було підписано жодного договору, проте надіслано чіткі сигнали Росії.
Під час зустрічі Анджей Дуда та Дональд Трамп виступили зі спільною декларацією, де взяли на себе відповідальність втілити торішні зобов’язання, тобто все ж таки розмістити американські війська на території Польщі, а також провести модернізацію польської армії за допомогою американського військового спорядження.
Незважаючи на те, що деталі такої співпраці все ще уточняються, Трамп підтвердив, що до Польщі прибуде саме та кількість, яка була визначена минулого року, тобто тисяча солдатів. Напередодні зустрічі ЗМІ писали, що на фоні виведення військ з Німеччини до Польщі можуть прибути дві тисячі американських військовослужбовців, а також командування п’ятого корпусу ЗС США зі штату Кентуккі.
На це вже встигла відреагувати протеже Ангели Меркель та нинішня міністр оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер, нагадавши, що в 1997 р. НАТО підписало договір, у якому запевнило, що не буде розміщувати постійні бази у Східній Європі.
Також очільниця німецького міністерства оборони заявила, що до 2031 р. Німеччина виконає зобов’язання Альянсу і виділить 2% свого ВВП на обороноздатність. У ході прес-конференції Трамп не забув наголосити, що Польща є однією з восьми країн, що виконують дане зобов’язання.
Також у декларації зазначено про співпрацю щодо розробки вакцини проти коронавірусної інфекції, будівництво 5G мереж та ядерних технологій.
Слід додати, що під час спільної прес-конференції не обійшлось і без згадок про співпрацю в межах ініціативи «Тримор’я», лобістом якої виступає Дуда і яку підтримує Трамп (під час Мюнхенської безпекової конференції у лютому цього року Майк Помпео заявив, що США готові надати до одного мільярду доларів для ініціативи), та спільної боротьби з дезінформацією щодо історичної тематики.
Як точно зауважує український журналіст Андрій Рибалт, геополітичну кон’юнктуру польсько-американського альянсу могла б використати Україна.
На жаль, адміністрація президента Володимира Зеленського наразі робить усе можливе, аби пропутінський вектор у спочатку внутрішній, а потім також реальній зовнішній політиці Києва, став переважати – як би парадоксально ці слова не звучали в державі, яка від 2014 року захищає свою територію від наступу російського імперіалізму.
Проте для Варшави, на думку деяких політичних аналітиків, цей візит може завдати шкоди.
Трамп може використовувати «польську карту» в політичному протистоянні з Німеччиною, а також Росією, однак вже за кілька місяців він може залишити Білий дім, і Варшава ризикує попсувати хиткі відносини з Берліном. Варто також звернути увагу на те, що запрошення одного з кандидатів та декларування йому підтримки за кілька днів до виборів можна розглядати як втручання іноземного лідера в президентські вибори в Польщі.
Анастасія Кондрат
