Інститут європейських справ Сербії уже декілька років проводить опитування громадян країни щодо їхнього ставлення до незалежності Косова, діалогу Белград – Приштина, ставлення сербів до Росії тощо.
Наприкінці липня 2020 року Інститут європейських справ опублікував дослідження громадської думки «Ставлення сербів до Косова». Це іже п’яте дослідження, проведене спільно із Дослідницьким домом Ninamedia.
Дані за 2020 рік.
Період опитування: 6-12 березня 2020 р.
Кількість респондентів: 1203 осіб.
Регіони: Воєводина, Белград, Західна Сербія із Шумадією, Південна та Східна Сербія.
Громадяни Сербії і надалі розділені з приводу того, чи втрачено Косово, а чверть населення вважає, що нинішній уряд визнає незалежність Косова. ЄС та краще життя – недостатня винагорода, щоб прийняти незалежність. Більшість сербів вважає, що Сербія не зможу взяти під повний контроль Косово, а переважна більшість громадян не знає, що хоче робити уряд стосовно Косова, але чверть населення Сербії підтримує план президента Александара Вучича. Кількість громадян, які проголосували б проти незалежності Косова, зменшується, якщо порівнювати із попередніми роками.
42% громадян вважають, що Косово втрачено, тоді як 46% вважають, що це не так, а 12% – не визначилися. Ставлення до втрати Косова є більш вираженим серед респондентів віком 30-44 роки, респондентів з найвищим рівнем освіти та міського населення.
Трохи більше чверті (27%) респондентів вважають, що цей нинішній уряд визнає Косово, трохи більше половини (53%) респондентів вважають, що цей уряд цього не зробить, тоді як п’ята частина не знає відповіді на таке питання.
Думка, що цей уряд не визнає Косово, більше представлена респондентами, старшими 45 років, жителями Південної та Східної Сербії та приміських поселень. Зі збільшенням рівня освіти кількість респондентів, які вважають, що цей уряд не визнає Косово, зменшується.
Із загальної кількості опитаних 77% громадян не підтримали б незалежність Косова заради швидшого вступу Сербії до ЄС, тоді як 13% підтримали б, а 10% не визначилися. Респонденти старше 45 років є більш численними, вважаючи, що незалежність не слід визнавати.
Майже половина респондентів – 46% вважають, що Сербії неможливо повернути повний контроль і суверенітет над Косово, тоді як 38% вважають, що це можливо, а 16% громадян заявляють, що не знають, як відповісти. Респонденти старше 45 років та респонденти з найнижчим рівнем освіти вважають, що це можливо більшою мірою.
Майже 89% респондентів не знають, яким є план уряду Сербії щодо Косова, це переважно жінки, респонденти старше 30 років, респонденти з усіх регіонів, окрім Воєводини та жителі приміських районів.
План президента Александара Вучича, який міг би принесте незалежність Косово, та стабільну державу та кращий стандарт для громадян Сербії не підтримує 57% респондентів; 23% підтримали б цей план, тоді як 20% не змогли відповісти на це питання. Ті, хто не підтримали, були переважно чоловіками, респондентами віком до 45 років та мешканцями міських районів.
Якби завтра відбувся референдум про незалежність Косово, найбільша кількість респондентів проголосувала б проти – 66%, 14% не ішли б на вибори, 11% не знають, як проголосувати, тоді як 9% проголосували б. Респонденти, які голосували б проти, це переважно чоловіки та респонденти старше 45 років. Порівняно з 2019 роком спостерігається зменшення кількості респондентів, які голосували б проти незалежності Косова.
Дані за 2019 рік
Період опитування: 8-14 березня 2019 р.
Кількість респондентів: 1207 осіб.
Регіони: Воєводина, Белград, Західна Сербія із Шумадією, Південна та Східна Сербія.
47% респондентів вважають, що Косово втрачено назавжди, тоді як 41% мають протилежний погляд, а 12% не знають відповіді на питання.
Респонденти віком від 30 до 60 років із середньою та вищою освітою, а також респонденти з усіх регіонів, крім Східної та Південної Сербії вважають, що Косово втрачено.
93% респондентів не брали ніколи участі у внутрішньому діалозі з Косово, 4% не знають про нього, тоді як 3% заявляють, що вони брали участь. Серед цих респондентів більше чоловіків і респондентів з закінченою середньою освітою.
Більше половини респондентів (54%) вважають, що нинішня влада не визнає незалежність Косова, це переважно люди старші за 60 років, жителі регіону Західної Сербії з Шумадією, тоді як кількість респондентів, які вважають, що уряд не визнає незалежність Косова, зменшується.
27% вважають, що уряд визнає незалежність, 19% не знають відповіді на це питання.
78% респондентів заявляють, що не підтримували б незалежність Косова для того, щоб Сербія швидше стала членом Європейського Союзу. Такої думки дотримуються чоловіки, зі збільшенням віку кількість таких респондентів збільшуєься. 13% підтримають незалежність Косово, щоб зробити Сербію швидше членом ЄС, а 9% не знають відповіді на питання.
Майже половина респондентів (49%) вважають, що Сербії неможливо знову мати повний контроль та суверенітет у Косові, і про це частіше заявляють жінки, старші за 30 років, респонденти з середньою освітою та мешканці Белграду та регіону навколо столиці Сербії. 36% заявляють, що такий контроль можна встанови, тоді як 15% не знають відповіді на це питання.
57% респондентів не знають, що означає ідея розмежування між Сербією та Косово, і цю відповідь частіше згадують жінки та мешканці Східної та Південної Сербії, зі збільшенням рівня освіти кількість респондентів, які заявляють, що не розуміють ідеї розмежування, зменшується.
29% громадян розуміють під розмежуванням встановлення кордону, де північ Косова належав би Сербії, а Долина Прешево – Косово, тоді як 14% вважають, що це встановлення кордону відповідно до поточної адміністративної лінії.
41,8% респондентів заявляють, що не підтримують розмежування між Сербією та Косово, і це частіше заявляють чоловіки, респонденти віком від 30 до 44 років, а також жителі всіх регіонів, окрім Воєводини.
24,5% підтримують розмежування (люди старші 60 років та респонденти з регіону Воєводини), п’ята частина громадян заявляє, що почула про таке розмежування, але їм незрозуміло, що це означає; 9,9% не знають відповіді на це питання;
3,8% не чули про розмежування.
Якби завтра відбувся референдум про незалежність Косова, 74,5% громадян голосували б проти. Це переважно чоловіки, громадяни старші 45 років та респонденти, які мають початкову та середню освіту. На референдумі 6,2% громадян Сербії проголосували б «за» незалежність Косова, 11,0% респондентів пішли б на референдум; 8,3% не знають, що робити.
Дані за 2018 рік
Період опитування: 16-20 березня 2018 р.
Кількість респондентів: 1203 осіб.
Регіони: Белград, Воєводина, Західна Сербі з Шумадією, Південна та Східна Сербія.
43% громадян Сербії вважають, що Косово втрачено, тоді як 45% вважають, що це не так, а 12% – не визначилися. Зі збільшенням рівня освіти кількість громадян, які вважають, що Косово втрачено, зростає. Здебільшого, це респонденти молодші 60 років.
Лише 3,4% громадян кажуть, що вони брали участь у внутрішньому діалозі про Косово. Помічено, що із збільшенням рівня освіти кількість тих, хто є брали участь у діалозі, зростає.
Третина громадян Сербії підтримала б поділ Косово, 56% – ні, а 11% – не визначилися. Респонденти старше 45 років згодні з поділом Косово. Із зростання рівня освіти збільшується кількість тих, хто вважає, що Косово слід розділити.
Визнання Косова підтримало б 26% громадян, тоді як 55% вважають, що цього не відбудеться, і майже п’ята частина (19%) не визначилися. Зі збільшенням віку кількість громадян, які думають, що цей уряд визнає Косово, збільшується. Дослідження показало, що чим вище рівень освіти у респондентів, тим більше осіб, які б визнали поділ Косова на дві частини.
81% громадян не підтримали б незалежність Косова як умову членства в ЄС, тоді як 11% сказали б «так», 8% не визначилися. Чоловіки більш численні у ставленні не визнати незалежність. Такої ж думки дотримуються люди старше 45 років. Визнання незалежності Косово та позитивне ставлення до нього зростає із все більшим рівнем освіти.
Думки про те, чи можливо Сербії знову мати повний контроль та суверенітет у Косові, розділені. 42% опитаних вважають це можливим, тоді як 45% думає, що ні; 13% громадян заявляють, що не знають відповіді на запитання. Чоловіки, респонденти віком до 30 років, а також респонденти, які закінчили початкову школу здебільшого вважають, що Сербія може поновити повністю суверенітет над Косово.
Дані за 2016 рік
Період опитування: 28 червня – 06 липня 2016 р.
Кількість респондентів: 1007 осіб.
Регіони: Белград, Воєводина, Західна Сербі з Шумадією, Південна та Східна Сербія.
Більше половини громадян Сербії (55%) підтримують членство Сербії в Європейському Союзі, 39% – проти, 6% утрималися.
За словами 53% громадян, Сербія повинна продовжувати євроінтеграцію, навіть якщо Великобританія вийти з членства в ЄС. Такої думки переважно дотримуються чоловіки, високоосвічені та респонденти з регіону Східна та Південна Сербія, а зі збільшенням віку кількість респондентів, які підтримують таке ставлення, зростає. 39% респондентів вважають, що Сербія в цьому випадку не повинна продовжувати європейську інтеграцію, тоді як 8% опитаних не знають, що має робити уряд.
У новій ситуації з ЄС 53% громадян підтримують перебування та збереження ЄС, за що виступає Німеччина, тоді як 32% сербів підтримують Великобританію та розпад ЄС. 15% респондентів не вирішили. Зі збільшенням віку кількість респондентів, які підтримують Великобританію, зменшується, а кількість тих, хто підтримує Німеччину, зростає. Більшість респондентів, які підтримують збереження ЄС, – це респонденти старше 60 років, високоосвічені люди та респонденти з регіону Західної Сербії та Шумадії.
За даними 59,3% респондентів, Сербська прогресивна партія здебільшого підтримує тісніші стосунки з Європейським Союзом. 6,7% громадян країни вважають, що це Демократична партія, а 3,6% – Ліберально-демократична партія. 22,6% респондентів не визначилися, а інші відповіді мають частоту менше 3%.
71% респондентів відвідали одну з країн Європейського Союзу, тоді як 29% не мали можливості зробити це. Більшість респондентів, які відвідали країнам ЄС, були чоловіки та респонденти з регіону Воєводини. Зі збільшенням рівня освіти кількість респондентів, які відвідали одну з країн ЄС, зростає.
14,4% відвідали Німеччину, 11,6% Угорщину, 11,4% Грецію, 10,6% Італію, 9,6% Австрію, 7% Хорватію та 5,9% Францю, 4,4% респондентів відвідали Румунію, 4,1% – Болгарію та 3,1% – Словенію. Інші відповіді мають частоту нижче 3%.
49% громадян Сербії вважають, що Сербія повинна визнати Крим частиною Росії, тоді як 19% не підтримують цього, 32% респондентів не знають, що сказати з цього приводу. Визнання Криму частиною Росіїпідтримується більше чоловіками, респондентами у віці від 18 до 29 років.
За словами 33,6% громадян, Сербська прогресивна партія здебільшого підтримує тісніші відносини з Росією. 17,5% вважають, що тісні стосунки з Росією в основному підтримує Сербська радикальна партія; 8,8% Демократична партія Сербії, 7,4% вважає, що це Соціалістична партія Сербії, а 5,7% – «Двер». 19,7% опитаних не знають відповіді, а про інші політичні партії згадували менше ніж у 5% випадків.
92% громадян Сербії ніколи не були в Росії, в основному це респонденти з початковою освітою та з регіону Центральної Сербії, а 8% громадян відвідали Росію.
За даними 49% респондентів, російська модель суспільства більше підходить для сербського суспільства, тоді як 34% стверджує, що модель ЄС є більш доречною. 17% респондентів не мають відповіді на це питання.
Жінки та респонденти віком від 18 до 29 років, з початковою та середньою освітою та з Західної Сербії і Шумалії вважають, що російська модель суспільства є більш сприйнятливою для сербського народу.
За даними звітів Інституту європейських справ Сербії за 2016-2020 рр., інфографіка з сайту Radio Slobodna Evropa та сайту Інституту європейських справ Сербії.
