Два дні тому, 1 вересня, у Варшаві відзначали 80-ту сумну річницю розв’язання Другої світової. На пам’ятні заходи прибули представники 40-ка країн світу, зокрема, віце-президент США Майкл Пенс та президент України Володимир Зеленський. Поки що візит Зеленського до Польщі обіцяє Україні ряд геополітичних переваг, реалізація яких, втім, зобов’язує уряд до принципової позиції щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Перше, на що варто наголосити, — на заходи вшанування пам’яті полеглих у війні не запрошено Володимира Путіна. Глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський заявив, що Варшава не буде відзначати цю дату пліч-о-пліч із країною, яка не працює з Польщею на забезпечення миру на основі міжнародного права й не поважає суверенітету та територіальної цілісності інших держав. Тим самим згадавши про анексію Криму Росією та війну на Донбасі. Сам Анджей Дуда під час спільної з В. Зеленським прес-конференції заявив про необхідність продовження політики санкцій проти Російської Федерації.
Також однією з важливих причин, чому главу РФ не запросили, є те, що офіційний Кремль не визнає провини з боку СРСР у розв’язанні Другої світової війни, про що заявив голова московського Центру політичної інформації Олексій Мухін під час інтерв’ю для видання “Rzeczpospolita”.
До слова, В. Путін кілька років тому заявив, що підписання пакту Молотова-Рібентроппа було вкрай важким, та необхідним кроком для Радянського Союзу. З такою ж позицією 23 серпня цьогоріч виступило представництво МЗС Росії у своєму мікроблозі, проте не знайшло підтримки серед читачів.
Позитивним результатом візиту українських посадовців до Варшави стало підписання газової угоди для посилення енергетичної безпеки між Сполученими Штатами, Польщею та Україною. Закупівля російського газу, як відомо, крім економічних наслідків, несла й політичні. Чого тільки варті Харківські газові угоди 2010 року як пролонгація угоди від 1997 року.
Американський міністр енергетики Рік Пері підкреслив, що США допомагають Польщі позбутися залежності від російського газу, постачаючи зріджений газ у країну. За його словами, за посередництва Польщі, це допоможе черговому союзникові, Україні, уникнути загрози обмеження постачання російського газу.
Такі плани передбачають розбудову терміналу зрідженого газу у Свіноусті та газотранспортної системи в цілому, а також будівництво газопроводу Baltic Pipe, що з’єднає Польщу з Норвегією.
Не обійшлося й без позитивних зрушень в історичній площині, яка тривалий час була наріжним каменем спотикання в україно-польських відносинах. Володимир Зеленський зазначив, що готовий скасувати мораторій на ексгумацію польських поховань в Україні періоду Другої світової війни. Також президент України запропонував главі Польщі побудувати спільний меморіал примирення на україно-польському кордоні. Такі дії мають якщо не поставити крапку в конфлікті, який вміло використовував спільний ворог, то суттєво посприяти його деескалації.
Також досить важливим є те, що В. Зеленський під час прес-конференції виявив зацікавлення ініціативою «Тримор’я», яку президент Польщі Анджей Дуда лобіює з 2015 року. Беззаперечним є той факт, що попереднє керівництво нашої держави майже не проявляло ініціативи долучитися до створення блоку центрально-східноєвропейських держав. Так, наприклад, у вересні минулого року в Бухаресті проходив третій саміт ініціативи «Тримор’я», куди прибули очільники 12 держав і куди також запросили Україну як потенційного партнера. Однак, єдиний український урядовець, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, до форуму так і не доїхав.
Якщо «зацікавленість» чинного глави держави не залишиться просто словами, це стане помітним кроком на шляху до розбудови Адріатично-Балто-Чорноморського союзу, діяльність з популяризації якого в Україні й за кордоном уже три роки поспіль виконує Група сприяння розбудові Інтермаріуму.