18 грудня 2020 р. у Києві відбулася уже Четверта міжнародна конференція Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, заснованої Андрієм Білецьким, Лідером Національного Корпусу, фундатором і першим командиром полку “Азов”. Цьогоріч карантинні заходи завадили проведенню події наживо, але впродовж майже 8 годин онлайн-роботи вдалося записати вдосталь матеріалів для подальшої рефлексії і планування.
Назву конференції, “Глобальна турбулентність і покликання Інтермаріуму”, Олена Семеняка, міжнародний секретар Нацкорпусу і координатор Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, розшифрувала як поєднання “турбулентного” і “конструктивного” полюсів, тобто аналізу низки глобальних потрясінь крайніх років і ролі Інтермаріуму в їх збалансуванні і нейтралізації.
Хвилі глобальної турбулентності було окреслено в такій послідовності: початок російсько-української війни, міграційна криза і теракти в Європі й світі, російський слід у війні в Сирії і тепер у Нагорному Карабасі, білоруський “Майдан” і протести BLМ у Штатах разом із нездоланною поляризацією американського суспільства навколо підсумків президентських виборів на тлі пандемії коронавірусу (блоки “Безпека України – безпека Східної Європи” та “Ера постправди й інформаційні війни”). Конструктивне “покликання Інтермаріуму” було висвітлено в рамках блоків “Регіональна солідарність” та “Ініціатива Тримор’я”.
Нагадавши історію заснування Адріатично-Балто-Чорноморської Групи в 2015 р. і її подальшу трансформацію в “Ініціативу Тримор’я” зусиллями президентів Польщі і Хорватії Анджея Дуди і Колінди Грабар-Кітарович, Олена Семеняка перелічила позитивні віхи її розвитку: регулярні саміти в країнах регіону (Хорватія, Польща, Румунія, Словенія, Естонія), візит колишнього президента США Дональда Трампа на саміт у Варшаві 2017 р., де він пообіцяв створення інвестиційного фонду Ініціативи Тримор’я, внесок Штатів на розвиток енергетичних проектів Ініціативи Тримор’я в розмірі 1 млрд. доларів під час Мюнхенської конференції в лютому 2020 р., надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями НАТО і заснування Люблінського трикутника, що доповнив безпекову співпрацю в рамках литовсько-польсько-української бригади LITPOLUKRBRIG інфраструктурними проектами Ініціативи Тримор’я, влітку 2020 р., заклик міністра оборони України Андрія Тарана направляти LITPOLUKRBRIG для участі у миротворчих операціях у світі з метою обміну військовим досвідом із Україною, ініціювання міжфракційного об’єднання “Інтермаріум” у Верховній Раді України і вебінар на тему безпекової й економічної співпраці Ініціативи Трьох Морів із Україною і Грузією як чорноморськими країнами (“Economic Development and Security: Three Seas Initiative in the Black Sea”), проведений Інститутом Близького Сходу (Middle East Institute) восени 2020 р.
На конференції виступили дипломати, політики, експерти й ветерани з України, Польщі, Хорватії, Естонії і Білорусі. Відповідно, спектр тем, що розглядалися на заході, охоплював проблематику від стратегії деокупації Донбасу до ставлення нового президента Штатів до Ініціативи Тримор’я, від COVID-наративу РФ у Білорусі до співвідношення ЄС і Міжмор’я.
Захід відкрив почесний гість конференції, відомий дипломат, колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Ян Пєкло. Його виступ було присвячено ініційованому віце-спікером Польського Сейму Малгожатою Гошевською звіту про злочини Росії на Донбасі, який було подано в Кримінальний Суд у Гаазі, що стало прекрасним вступом як до першого безпекового, так і до наступного блоку “Регіональна солідарність”.
Тему військової агресії Кремля і протидії його гібридним викликам далі розвинули представники Національного Корпусу, які знайомі з ними не на словах – екс-командир полку “Азов” НГУ, керівник центрального штабу Нацкорпусу Максим Жорін, його заступник і екс-заступник начальника штабу полку “Азов” Владислав Соболевський, екс-командир роти спеціального призначення «Схід» МВС України, керівник Київського осередку Нацкорпусу Сергій Тамарін. Вони розкрили теми гібридної інтервенції РФ у Східну Європу, української “ядерної парасольки” для регіону та реформи поліції за підсумками гібридної окупації Криму й Донбасу і безперешкодної діяльності п’ятої колони Кремля в Україні відповідно.
Крім того, Національний Корпус добре знаний тісною співпрацею з хорватськими політичними та ветеранськими колами, тож недивно, що до коментування викликів Мінського формату в порівнянні з хорватським досвідом реінтеграції було запрошено Желько Гласновіча, Генерала у відставці Збройних сил Хорватії. Й хоча він не зміг вийти на зв’язок, ризики миротворчого процесу на Донбасі, зокрема, у світлі можливого “боснійського сценарію” докладно висвітлила Катерина Шимкевич, кандидатка історичних наук, доцент кафедри права та публічного управління Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, експертка Аналітичного центру балканських досліджень.
Блок “Регіональна солідарність” відкрив Марко Міланович Літре, парламентар Хорватської консервативної партії, відомий українській громадськості тим, що з нагоди Дня пам’яті жертв Голодоморів виступив у стінах Хорватського Сабору із закликом визнати трагедію Голодомору геноцидом. Перший плід візиту делегації Національного Корпусу в Хорватію улітку 2020 р. для плануваня наступної конференції з Інтермаріуму в Загребі, цей крок обіцяє плідну співпрацю між українськими націоналістами нового покоління і хорватськими “сувереністами” й у власне політичній сфері. Деніс Шелер, екс-офіцер 1-ї Хорватської гвардійської бригади, екс-солдат полку “Азов”, без участі якого цей візит би не відбувся, на власному прикладі розповів про хорватсько-українську солідарність у військовій і цивільній площині.
Рубен Каалеп, парламентар Естонії від Естонської консервативної народної партії, продовжив розпочатий хорватським колегою вектор геополітичного партнерства партій регіону, що обстоюють суверенний Інтермаріум. Саме він заохочував доповнення євроатлантичного напрямку інтеграції в програмі EKRE стратегічним курсом на розбудову Інтермаріуму. Микола Кравченко, заступник Лідера Національного Корпусу, кандидат історичних наук, спираючись на міжнародні досягнення партії, підсумував запропоновані колегами сфери співпраці в програмній формі.
Блок “Ініціатива Тримор’я” символічно відкрив Святослав Юраш, народний депутат України від партії Слуга Народу, який і заснував міжфракційне об’єднання “Інтермаріум” Верховної Ради України. Наймолодший нардеп Верховної Ради висвітлив механізми функціонування цього об’єднання в контексті викликів п’ятої колони у парламенті, й відзначені ним пріоритети регіональної співпраці й інтеграції обіцяють пожвавлення на цій ниві за умов відповідних змін у політиці правлячої партії. Єжи Таргальський, доктор гуманітарних наук, історик, експерт з питань безпеки, аналітик Академії Військових Мистецтв, що є постійним учасником заходів Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, в приватному порядку виклав украй цікаві припущення щодо негласної конфронтації Євросоюзу з Ініціативою Тримор’я (на прикладі Польщі) після інавгурації Джо Байдена і похідних трансформацій у зовнішній політиці Штатів.
Маріуш Патей, аналітик Центру політичної думки Романа Рибарського, експерт з питань енергетичного ринку та енергетичної безпеки і також регулярний учасник ініціатив Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, детально описав чинні, недобудовані і перспективні енергетичні коридори, що не тільки забезпечать енергетичну самодостатність регіону, а й сприятимуть його економічному пожвавленню в цілому. Окрему увагу експерт приділив економічному втручанню Кремля в окремі господарські галузі Польщі, адже енергетичний і військовий шантаж далеко не вичерпує важелі його гібридної дестабілізації Центрально-Східної Європи. Євген Білоножко, головний редактор порталу PoloNews, кандидат філософських наук, що однаково добре обізнаний із соціально-політичними реаліями України, Польщі і Німеччини, розвинув розпочате Єжи Таргальським зіставлення Ініціативи Тримор’я та проекту Інтермаріуму в багатстві його вимірів – від його геополітичних версій до конкуренції й конфлікту політик пам’яті, а отже, й візій Інтермаріуму, країн регіону.
Заключний і украй важливий блок “Ера постправди та інформаційні війни” охопив проблематику від протестів BLM у Штатах до білоруського “Майдану” в дзеркалі гібридних маніпуляцій Кремля. Кароль Хведчук-Шульц, доцент Вроцлавського університету, резидент факультету Школи міжнародної служби, кандидат політичних наук, оцінивши як цілком реальні ризики громадянської війни у Штатах, висловив сумнів у тому, що новий президент Штатів підтримає Ініціативу Тримор’я, але передбачив зближення ЄС і США й більш прогнозовано проукраїнський курс адміністрації Джо Байдена. Зміцер Міцкевич, експерт аналітичного центру Belarus Security Blog і теж постійний партнер Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, висвітлив основні наративи російської пропаганди в Білорусі в 2020 році, від нагнітання COVID-істерії до прикладання відпрацьованих на українській ниві штампів щодо “нацистів-радикалів” до громадянського протесту білорусів проти репресій режиму О. Лукашенка, в якому він також брав активну участь.
Олександр Алфьоров, прес-секретар Національного Корпусу, кандидат історичних наук, який давно працює в дипломатичному полі над розвитком проекту Міжмор’я, здійснивши екскурс у минуле, замислився над тим, що означала солідарність у знакові періоди історії регіону, і сформулював головні вектори спільної політики пам’яті як його інформаційного щита сьогодні. Олександр Чупринюк, менеджер освітніх проектів Національного Корпусу, експерт Інституту національного розвитку, де-факто підсумував цілі блоку і заходу загалом, закликавши до усебічної інформаційної й економічної співпраці країн регіону як найкращої протидії гібридній агресії Кремля. Зупинившись на сповільнюючому чиннику української олігархічної системи, він висунув як цілком досяжну мету виходу України в Топ30 економік світу.
Поки готується аналіз кожного відеовиступу, дивіться повну трансляцію онлайн-конференції за посиланням: