Тези
1. Імпорт зерна з України не є причиною проблем польського сільського господарства, а є результатом дій Росії на світових аграрних ринках.
2. Також неправдою являється те, що українські крупи систематично загрожують здоров’ю та життю польських споживачів.
3. Вирішення проблем сільського господарства в Польщі належить до компетенції Європейської комісії та польського уряду.
4. Більш гнучка система підтримки європейського сільського господарства з урахуванням зміни цін на сільськогосподарську продукцію на світових товарних біржах була б більш адекватною сучасним реаліям, які характеризуються високою зміною цін.
5. Блокування транспортних коридорів Польщі з Україною не лише впливає на країну, яка бореться з російською агресією, але також може вплинути на життєво важливі інтереси Польщі у сфері безпеки та економіки.
Перспектива польських фермерів
У соціальних мережах намагаються переконати людей, що нібито зерно з України не відповідало європейським стандартам, в категоріях якості або ж здоров’я. Часто говорять про недобросовісну конкуренцію, низькі ціни та низьку якість зерна. Польських імпортерів звинувачують за нібито отруєння польських споживачів. Однак проблема являється набагато складнішою.
Щоправда, Україна, отримавши можливість необмеженого експорту продукції аграрного сектору, стрімко збільшила свою частку на ринках ЄС, включно з Польщею. Польський аграрний ринок ще гостріше відчув присутність конкуренції, оскільки водночас відбулося зниження цін на багато сільськогосподарських продуктів на світових товарних біржах. У результаті в інфосфері з’явилися спроби заблокувати імпорт з України, підкріплені багатьма аргументами. Однак не всі вони підтверджені фактами.
Перспектива польських переробників сільськогосподарської продукції
Людей намагаються переконати, що зерно з України не відповідає стандартам ЄС ні за якістю, ні за здоров’ям. Правдою являється те, що може бути імпортований товар, який не відповідає вимогам щодо його заявленого призначення, або навпаки. Системної проблеми переробки неякісного зерна в Польщі немає. Переробні підприємства (млини, виробники мюслі, пластівців тощо) роками розробили процедури для видалення сировини, яка не відповідає стандартам. Також є фітосанітарні служби.
Відомо, що браковане зерно можна знайти і в європейських виробників. Вже давно розроблені процедури, які не дозволяють переробляти таку сировину на харчові цілі. Дослідження голландської та чеської лабораторій не показали отруйних властивостей українського зерна. Результати дослідження не повинні дивувати. В українських чорноземах для підтримки високої врожайності з гектара не потрібно вносити стільки штучних добрив чи хімікатів, як це роблять у Європі. Звісно, могли бути спроби шахрайства, але ризикували імпортери, які зазнали збитків.
Непридатне для споживання зерно використовується в багатьох галузях промисловості – хімічній (наприклад, виробництво етанолу), енергетиці (як компонент біомаси). Звичайно, його ціна значно нижча за повноцінне зерно, але воно не використовується для переробки.
Вплив Росії на поточну ситуацію на світовому ринку зерна
Теза про те, що війна змусила український агробізнес значно знизити ціни, вірна лише частково. У 2022 році, коли росіяни заблокували чорноморські порти України, ціни на пшеницю зросли через заборону на експорт пшениці з Росії, запроваджену в березні 2022 року Кремлем. Зерно з України коштувало зовсім недешево. Агрохолдинги продавали за цінами, визначеними ринком. І хоча з фізичним експортом зерна були проблеми, оскільки сусідні країни не мали залізничної та портової інфраструктури, пристосованої для переробки великих обсягів, ціни також забезпечували прибутковість для польських агропідприємців.
Зниження були зафіксовані лише наприкінці липня 2022 року після підписання РФ т.зв. зернової угоди та відкриття портів для експорту українського зерна. На цей час, починаючи з періоду збору врожаю 2022 року, Росія відмовилася від часткової заборони на експорт зерна (заборона стосувалася країн так званого Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), а квотні обмеження були введені на весь експорт пшениці) і збільшився експорт зерна на світові ринки.
Саме Росія, яка є найбільшим експортером зерна у світі і водночас контролює зернові транспортні коридори в Чорноморському басейні, впливає на світові ринки. Так, з липня по 10 листопада 2022 року Росія збільшила поставки твердої пшениці з 52 тис. шт. тонн до 657 тис тон. У 2023 році вона експортувала приблизно 46,5 млн тонн зерна (з них 35 млн тонн пшениці). Для порівняння, експорт ЄС склав 34,5 млн тонн, а США – 19 млн. Цього року Міністерство сільського господарства США (USDA) навіть очікує новий рекорд експорту – 37,5 млн тонн пшениці.
Експорт пшениці з України, за оцінками Українського зернового союзу, може скласти 15 млн тонн. Тому Росія експортує пшениці втричі більше, ніж Україна. Урожай пшениці у 2023 році становитиме лише 17,9 млн тонн проти 20,2 млн тонн у 2022 році та 33 млн тонн у 2021 році. Це, в тому числі, результат скорочення площі посіву пшениці на понад 2 млн га. З урахуванням нижчого врожаю експорт пшениці в сезоні 2023/2024 очікується на рівні близько 15 млн тонн. Це стане можливим, оскільки в українців ще є запаси зерна в 5,3 млн тонн.
Європейські ринки, звичайно, залежать від цін на зерно на світових біржах. Європейське сільське господарство в разі великої пропозиції та падіння світових цін з різних причин втрачає рентабельність. Проте ціни на зерно коливаються циклічно. Після років низьких цін настає період підвищення цін, і тоді європейське сільське господарство відновлює конкурентоспроможність.
Українські виробники підлаштовують ціни під світові. Коли відбувається т. зв. зниження цін, вони знижують свої ціни та мають нижчу маржу, а коли світові ціни зростають, виробники також підвищують свої продажні ціни та отримують вищу маржу. Українського зерна в Польщі не було б, якби не ринок, який шукав оптимальну ціну, співвіднесену зі світовим рівнем цін. Купувати дорожчу сировину, ніж у конкурентів, означає втрату ринків із конкурентами. Польські споживачі також не хочуть купувати буханець хліба за 10 злотих.
Який вихід з цієї ситуації?
І тут виникає питання: яку політику має проводити влада, щоб знизити рівень емоцій і заспокоїти протести сільгоспвиробників? Звісно, не намагаючись вплинути на закупівельні ціни чи політикою протекціонізму. Можливо, виходом із ситуації була б плавна політика фінансової підтримки сільського господарства, яка полягає у збільшенні субсидій у періоди падіння світових цін нижче собівартості виробництва. Тоді фермери зможуть пристосувати свої ціни до світових. Переробники та споживачі не зіткнуться з наслідками протекціонізму, яким являється завжди вища ціна ніж прийнятна ринком. Надлишок зерна на ринку – тоді вже неважливо польське чи українське – продавався б на світових ринках, бо це було б просто вигідніше, ніж конкурувати за ціною на польському ринку.
Звичайно, є проблеми з торгівлею зерном. Українська держава має всередині країни проблему зі схемами ухилення від сплати податків. Одну з них добре описав український економіст Вадим Новіков. Цю практику можна припинити шляхом запровадження обов’язку надання банківських гарантій дебіторської заборгованості перед державою, що виникла в результаті виконання експортних контрактів. Якщо компанія не заплатить, це зробить банк. А банки будуть пильнувати своїх клієнтів.
Країни ЄС із значною сільськогосподарською складовою в економіці мають проблеми через падіння світових цін на сільськогосподарську продукцію. На міжнародних ринках з’явилися нові гравці, а існуючі імпортери з країн третього світу інвестують значні кошти у власне сільське господарство. Система субсидій не дуже гнучка, і іноді підтримка виявляється недостатньою, коли пропозиція зерна на світових ринках є великою порівняно з попитом. Нестабільність цін є невід’ємною рисою цього ринку. Але зараз російські центри впливу намагаються переконати польських, словацьких і румунських агропідприємців, що
винна Україна. Однак я бачу російський вплив у двох сферах. В Україні росіяни працюють над ослабленням і деморалізацією структур української держави. Ослаблені структури гірше справляються з патологіями. В ЄС ці ж центри переорієнтовують увагу на Україну як головну «причину бідності фермерів». Це, звичайно, спритна маніпуляція, яка базується на незнанні механізмів формування цін на аграрних ринках. Це пов’язано зі світовими ринками, хоча це не видно з точки зору жителя польського села.
Підсумки:
Тож що могла зробити Україна? Вона могла б запровадити експортні мита, але тоді б порушила Угоду про асоціацію з ЄС, а оскільки вона не хотіла підпадати під антидискримінаційні регламенти ВООЗ, ці мита також мали б вплинути на експорт на основні українські ринки, тобто Середній схід. Вони генерують приблизно 70% доходів від експорту українського зерна.
Сільськогосподарські виробники, відрізані від деяких ринків, можуть обмежити виробництво та звільнити працівників. Це, у свою чергу, може викликати протести в Україні, яка воює проти Росії.
Схоже, що Брюссель має ключ до вирішення проблеми. Проте чи зможуть європейські політики скоригувати свою політику в цей особливий час російської агресії проти України та гібридних дій проти європейських країн?
Автор: Маріуш Патей
Переклад: Даніела Ленів
Джерела:
1. https://www.topagrar.pl/articles/zboza/ukraina-eksportujecoraz-wiecej-zboza-takze-do-ue-2458303
2. https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/komentarze-osw/2023-04-11/wzrost-importu-zywnosci-z-ukrainy-do-ueuwarunkowania-i
3. https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/komentarze-osw/2023-10-26/sasiedzkie-wasnie-problem-ukrainskiego-zbozana-rynkach-europy
4. https://www.consilium.europa.eu/pl/infographics/ukrainiangrain-exports-explained/
5. https://www.money.pl/gospodarka/rosyjskie-zboze-zalewaswiat-kreml-znowu-dyktuje-ceny6942119000693440a.html
6. https://www.cenyrolnicze.pl/wiadomosci/rynki-rolne/zboza/33111-rosja-dominuje-w-eksporcie-pszenicy-i-dyktuje-ceny
7. https://intermodalnews.pl/2023/04/20/polskie-portyobsluguja-wiekszy-wolumen-eksportu-zboz/
8. https://www.nik.gov.pl/aktualnosci/import-zboza-zukrainy.html
9. https://businessinsider.com.pl/gospodarka/bilans-handlu-zukraina-kto-bardziej-traci-na-blokadzie-granicy/t3fkt0m
10. https://www.wrp.pl/wszyscy-zajmuja-sie-ukraina-a-pocichu-rosja-zalewa-unie-swoim-zbozem/
11. https://demagog.org.pl/wypowiedzi/sankcje-ue-wobecrosji-co-ze-zbozem/
12. https://agronews.com.pl/artykul/rosja-wprowadzaograniczenia-w-eksporcie-zboz/
13. https://www.pb.pl/rosja-wprowadza-restrykcje-na-eksportziarna-slonecznika-i-oleju-1146384
14. https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/raport-osw/2023-09-07/drugi-front
15. https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/analizy/2022-06-08/rosja-podsyca-swiatowy-kryzys-zywnosciowy
