Протягом останніх кількох днів медіапростір обговорює інтерв’ю «одкровення» британського принца Гаррі та його дружини Меган Маркл про їхнє життя та роботу в королівській родині, яке ще до виходу назвали «оголошенням війни Єлизаветі».
Інтерв’ю стало настільки резонансним, що питання ліквідації парламентської монархії знову на слуху.
Також своїми враженнями поділились у Білому домі, зазначивши, що це мужність говорити про такого роду проблеми. Не обійшлось і без реакції МЗС Росії, де Марія Захарова заговорила про падіння багаторічних декорацій.
Про те, чому дане інтерв’ю несе загрозу британській монархії, і де спекуляції з боку Меган Маркл – далі.
Так, за останні десятиліття питання ліквідації монархії й справді часто були на порядку денному серед лівих політиків та ЗМІ у середині країни. Як приклад, те, що оглядачка Полі Тойнбі запропонувала називати королеву «Єлизаветою Останньою». Однак останні роки воно знову актуальне на фоні тієї кризи, у котрій опинилась як і Великобританія, так і зокрема династія Віндзорів.
Перше, на що слід звернути увагу це те, що процес для виходу країни з Європейського Союзу був тривалим та важким. Ми можемо говорити про відродження сепаратистських рухів у середині країни, котрі особливо помітні в Шотландії.
Також пандемія коронавірусу стала потужним викликом для британців.
Криза характерна, що спричинена рядом факторів, характерна й для королівського двору.
Одним із таких факторів є поважний вік Її Величності. Цьогоріч Єлизаветі виповнюється 95 років і серед як рядових громадян, так і членів парламенту є побоювання, чи здатна королева й надалі виконувати свої функції.
Наступне – це те, що у пресі все частіше обговорюють ті моменти, про які б Віндзори воліли б мовчати. Наприклад, нещодавнє розслідування лівого видання The Guardian показало, що Єлизавета та принц Чарльз разом ветували понад 1000 законів ще до того, як вони мали потрапити на розгляд парламенту.
Йдеться про питання соціального забезпечення, фінансової підзвітності, пенсій та навіть певних фрагментів торгівельної угоди під час Brexit. І все це відбувалося протягом всього періоду перебування Єлизавети на престолі, тобто починаючи з 1952 року.
Також у пресі почастішали викриття пов’язані з іншими членами королівської, про які не дуже люблять говорити в Букінгемському палаці. Тут слід звернути увагу на ситуацію з герцогом Йоркським, що підозрюється у інтимних стосунках із неповнолітньою дівчиною та у тісному зв’язку з справою Джеффрі Епштейна. До речі, з Джеффрі Енштейпом також тісно пов’язаний й експрезидент США Дональд Трамп та ще ряд конгресменів.
Все частіше точаться розмови про необхідність модернізації Корони, які є цілком доцільними.
У кінці 2017 року новина про заручини принца Гаррі та Меґан Маркл на ліберальному й мультикультурному Заході сприйняли з широко розкритими руками, адже, як відомо, Меґан донька афроамериканки та відома своїми феміністичними поглядами.
Даний союз вітали також і в Букінгемському палаці. Меґан стала однією з перших невісток Віндзорів, котрій дозволили відвідувати сімейну різдвяну службу ще до одруження, напередодні весілля Маркл вже була присутньою на деяких офіційних зустрічах разом із принцом.
Також Меґан стала першою, хто супроводжував Її Величність на одному із заходів одразу через кілька тижнів після весілля. Для порівняння герцогиня Кембриджська, дружина принца Вільяма, удостоїлася такої честі тільки через кілька років після того, як стала членом родини.
Пізніше Королева запропонували подружжю Сассекських стати президентом та віцепрезидентом Queen Commonwealth Trust – благодійної організації, що спрямована на фінансування та підтримку нових лідерів з країн Співдружності.
Загалом політика організації частково збігаються з тими поглядами на світ, які підтримує Маркл.
Однак, через деякий час герцогиня Сассекська з об’єкта захоплення стала об’єктом тотальної крити збоку ЗМІ та британців. Такому порядку денному передували ряд подій, що були пов’язані з ім’ям герцогині, зокрема неробоча і дорога поїздка до США, після чого Букінгемському палацу прийшлось виступати із заявою.
Здавалось би, що тут такого?
Однак поїздка відбувалось на фоні виходу Великобританії з Європейського Союзу, коли ще були побоювання, що країна вийде без угоди, й існувала загроза фінансової кризи.
Тоді такі дії принцеси не надто добре оцінили в суспільстві.
Критика в сторону Сассекських була настільки сильною, а часом й абсурдною, що кількість їхніх публічних зустрічей різко знизилась.
Однак, на початку 2020 року пара все-таки прийняла рішення про те, щоб покинути Великобританію та не виконувати свої функції як senior member of Royal Family. Свої дії герцоги обґрунтували бажанням стати фінансового незалежними та займатись власною благодійною діяльністю.
Що стосується власне інтерв’ю Сассекських з Опрою Вінфрі, то там прозвучало ряд досить маніпулятивних заяв.
По-перше, нібито син Меґан та Гаррі не отримав титулу принца з огляду на те, що Меґан є “чорне коріння“. Однак, це не зовсім правда. Існує указ від листопада 1917 року Короля Джорджа V про порядок присвоєння титулу принца та принцеси, де зазначено, що його присвоюють дітям монарха та дітям принца Уельського та його онукам від старшого сина.
Звичайно, можна поставити питання, чому діти Вільяма іменуються не просто принцами та принцесою, а й з відповідною приставкою Їхня Королівська Високість, тобто TRH.
Наприкінці 2012 року, коли Британія чекала на народження наступного спадкоємця престолу, у Букінгемському палаці зазначили, що це у зв’язку з тим, яку роль для Корони відіграє Вільям, і яку ще прийдеться відіграти (детальніше про це трохи нижче).
Своєю чергою, син принца Гаррі займає всього лише сьому позицію у черзі на престол і не є прямим нащадком, тож колір шкіри його матері чи бабусі по материнській лінії тут не відіграє жодної ролі.
Звичайно, закиди про расизм на фоні ще недавніх протестів BLM і того, що королівська сім’я змушена реагувати постфактум, сприймають дуже критично і не виключаються. Тим паче Британія офіційно ніколи не засуджувала свого колоніального минулого.
Наступне, на що слід звернути увагу – це закиди Гаррі про те, що королівська сім’я перестала його фінансування. Корона фінансує тільки тих, хто працює на Фірму, тобто тих самих senior members.
Фінансування королівської родини є недешевим. Зважаючи на те, що Сассекські не проживають на території Великобританії й не виконують жодних функції, їхнє фінансування, особливо що стосується охорони, викликало б ряд запитань збоку рядових британців.
Й останнє – це одкровення Меґан Маркл про свої суїцидальні думки, що ставлять під сумнів напрацювання молодшого покоління Віндзорів. Йдеться про те, що герцоги Кембриджські, й до одруження сам Гаррі, основною темою своєї благодійної роботи обрали психічне здоров’я нації.
Під їхнім патронатом існує організація Heads Together, де волонтери та психологи надають допомогу всім, хто перебуває у пригніченому стані чи депресії. Особливо це стосується поля роботи Кейт Міддлтон, яка особливу увагу приділяє темі психічного добробуту жінок, що при надії та молодих матерів. Дана організація фінансується The Royal Foundation і щорічно на її роботу витрачається велика сума коштів.
Без сумнівів дане інтерв’ю поглибило кризу, у якій перебувають Віндзори і, як вже зазначалось, ще раз підняло питання актуальності монархій.
Незважаючи на весь шторм, прем’єр-міністр Борис Джонсон зазначив тільки про свої скромні захоплення королевою, однак вирішив ніяк не реагувати на закиди расизму. Знайшлися й ті, хто критично сприйняв одкровення Маркл, зокрема це її сім’я, британський ведучий Пірс Морґан та американська журналістка Меджин Келлі.
Однак це не змінює того факту, що монархія Великобританії потребує нової регенерації для того, щоб вберегти себе від падіння. Одним із кроків у такому напрямку може стати стрибок через покоління, який набирає все більше прихильників серед рядових громадян країн та дослідників-британістів.
Річ у тім, що принц Чарльз – найменш бажаний претендент на престол. Однак, його син Вільям є одним із найпопулярніших членів родини Віндзорів. Дослідники зазначають, що такий крок створить флер лібералізації і дозволить зберегти Віндзорам прихильність збору громадян Сполученого Королівства.