Нещодавно увесь світ сколихнула новина про створення нового оборонного союзу «AUKUS» (АУКУС) під егідою Австралії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.
Про це 15 вересня оголосили очільники раніше згаданих держав: Скотт Моррісон, Боріс Джонсон та Джо Байден. У визначенні основної мети альянсу покладена тристороння співпраця країн в оборонній сфері задля «відбивання нових загроз у світі, який швидко змінюється».
Сторони зазначили, що першочерговим пріоритетом АУКУСа буде об’єднання американського та британського досвіду та технологій для розробки підводного флоту з ядерною енергією для Австралії. Для країни це величезна можливість, і у військовому сенсі майже унікальна.
Її реалізація означатиме, що Австралія стане сьомою державою у світі, яка експлуатує атомні підводні човни.
Міжнародна реакція на новий альянс «AUKUS» мала досить бурхливий характер, який пояснюється тим, що союз Австралія – Велика Британія – США має низку особливостей, які не дозволяють розцінювати його як звичайний черговий альянс.
По-перше, цього разу Європа залишалася поза «грою».
Очільники новоствореного альянсу вирішили уникнути консультацій та погоджень з Європейським Союзом щодо питань формування оборонного альянсу в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Такий хід, звичайно, викликав здивування та обурення з боку європейських держав, особливо тих, які мають потужний вплив у цьому регіоні (Франція).
По-друге, союз Австралії, Великої Британії та США був одразу ж сприйнятий як конфронтація з КНР.
Логіка в цих припущеннях однозначно присутня, тому що кожен з членів «AUKUS» має свої геополітичні інтереси щодо приборкання стрімкого розвитку та присутності Китаю на міжнародній арені.
Не є секретом той факт, що зовнішня політика США вже не перший рік включає в себе стратегію «стримування Китаю».
Її реалізація розпочалася ще за часів президентства Дональда Трампа, який впроваджував цю тактику у стримуванні саме економічної могутності Китаю, і продовжується за його наступника, Джозефа Байдена, який діє перш за все, в контексті геополітичних інтересів (політичне домінування в окремих регіонах і світі).
Щодо Австралії та Великої Британії, то поширення могутності Китаю загрожує економічним та політичним інтересам обох країн у регіонах Східної Азії, Індійського і Тихого океанів. А відстоювати свої інтереси однозначно легше в союзі з впливовими державами ніж поодинці.
По-третє, більшість світової спільноти зробила висновок, що AUKUS – це нове НАТО.
Однак, тут слід зазначити той факт, що діяльність даних союзів спрямована на різні частини світу: НАТО – Північноатлантичний регіон (нині і увесь Європейський), AUKUS – Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Тому, скоріше за все, ці два альянси будуть діяти паралельно, а не виключати один одного.
Однак, головним пунктом в зацікавленні світової спільноти щодо створення АУКУСу залишається питання: до чого ж призведе поява тристороннього союзу? Насправді, давати зараз якісь прогнози на майбутнє складно, адже альянс лише розпочинає своє функціонування. Однак, безслідно нічого не проходить і зміни в міжнародному просторі відбудуться однозначно.
Очевидно, що тепер навряд чи впливові та авторитетні країни на міжнародній арені (або будь-які країни, які мають відносини з державами двох протилежних таборів) зможуть зберігати нейтральну позицію і «товаришувати» як з КНР, так і з США, адже ми стаємо свідками конфронтації без офіційного оголошення.
Тепер вибір постане перед кожним.
Створення союзу AUKUS також означає те, що Китаю за потреби доведеться вирішувати деякі питання з новим потужним оборонним союзом, який має значну перевагу у вигляді таких регіональних партнерів як Японія та Індія, які завжди гостинно приймали країн-членів альянсу (особливо США).
Крім цього варто звернути увагу на відновлення активної міжнародної політики США.
Адже всього лише за місяць після відступу з Афганістану та хаотичного виходу з Кабула, Джо Байден може з впевненістю продемонструвати, що Сполучені Штати Америки повертаються на міжнародну арену. І дякуючи створенню союзу, питання довгостроковості та серйозності дій нинішнього уряду навряд чи стане на порядок денний.
Отже, створення нового оборонного альянсу AUKUS може стати чи не найвизначнішою подією двох останніх десятиліть. Та все ж, в цілому, його функціонування, поки що не призведе до серйозних змін на міжнародній арені і світовій політиці в цілому, адже союз зосереджений на спільні навчання, обмін інформацією та іншою співпрацею країн-партнерів в оборонній сфері.
Однак Китай, очевидно, буде стурбований останніми подіями і робитиме серйозні, можливо, вирішальні кроки для забезпечення статусу та власної безпеки в регіоні.
Анна Гусениця
