Тож варто проаналізувати що ми маємо зараз, наші міждержавні стосунки, щоб розуміти з ким Україні варто покращувати взаємовідношення, задля побудови “Інтермаріуму”. Наразі можна точно відзначити що взаємовідносини між країнами перспективного міжмор’я в певних аспектах дуже хороші, а в деяких не дуже.
Влітку 2020 за ініціативою України, Польщі та Литви утворений новий формат співпраці – Люблінський трикутник.Також до участі у Люблінському трикутнику залучали лідера опозиційного руху у Білорусі – Святлану Ціханоўскую. Отже, про що йшлось в спільній декларації “Люблінського трикутника”.
Головне:
Сторони звертають увагу на діяльність Польщі, Литви та України у процесі формування сучасних політичних, культурних та соціальних реалій Центральної Європи. В той самий час вони підкреслюють стратегічне значення активізованої співпраці між Європейським Союзом, НАТО та країнами Східного партнерства та приділяють належну увагу функціонуванню Ініціативи “Три моря”.
Беручи до уваги безперервну російську агресію в Україні, сторони зобов’язуються координувати свою діяльність з метою дотримання міжнародного права, як шляхом тристороннього співробітництва, так і в рамках міжнародних організацій;
Сторони підтверджують свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів та закликають Російську Федерацію припинити її агресію проти України;
Рекомендується поглибити та розширити польсько-литовсько-українське військове співробітництво, як шляхом двосторонньої та тристоронньої діяльності, так і повного використання можливостей, створених НАТО;
Передбачаються активні дії, спрямовані на просування торгівлі та інвестицій, забезпечення кращого доступу до регіональної інфраструктури та підвищення її якості шляхом активізації амбітних проєктів, що сприяють згуртованості в регіоні;
Сторони підтримують ефективне впровадження політико-економічних реформ в Україні, беручи до уваги польський та литовський досвід та найкращі практики, розроблені у співпраці з іншими європейськими країнами;
Сторони зобов’язуються зміцнювати контакти між людьми та співпрацю громадянського суспільства, в тому числі між науковцями та експертами.
Польща та країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія залишаються головними союзниками України в Європі, всі згадані країни продовжують підтримувати Україну на всіх наявних майданчиках. Також варто згадати що саме Польща та країни Балтії активно беруть участь у протидії побудові Північного потоку 2, який значно зменшить енергетичну незалежність Європейського континенту та залежність Росії від газопроводу, що лежить на території України.
На жаль, Угорщина має територіальні претензії до України та за останні роки неодноразово намагалась втрутитись у наше національне законодавство. Найбільше невдоволення наших сусідів викликав закон про мову, який, на думку угорського керівництва, обмежує права етнічних угорців Закарпаття.
Також у мережі публікувалися декілька відео з церемонії прийняття закарпатських мешканців в угорське громадянство, що відбувалося в консульстві. А у 2017 році МЗС Угорщини заявило що у відповідь на ухвалення Україною закону «Про освіту» Угорщина блокуватиме подальший рух України до ЄС.
«Угорщина, перебуваючи в Європейському Союзі, блокуватиме і буде накладати вето на будь-які кроки, які могли б бути подальшим прогресом у процесі європейської інтеграції України у дусі програми Східного партнерства», — йшлося у заяві МЗС.
Останнім часом відносини між Україною та Угорщиною продовжують мати досить напружений характер.
Словаччина. Між Україною та Словаччиною склались досить дружні відносини, Словаччина допомагає і передає Україні свій досвід європейської та євроатлантичної інтеграції.
У цьому контексті зазначимо дуже активну співпрацю українських та словацьких експертів, зокрема в рамках проєкту Національний конвент України щодо ЄС. Налагоджені дуже хороші торговельні відносини.
Хоча звернемо увагу на нещодавній скандал між Словаччиною та Україною на тлі жарту вже експрем’єр-міністра Ігоря Матовича, який 3 березня 2021 року в етері на радіо, відповідаючи на питання «що він пообіцяв Росії за їхню вакцину проти COVID-19», жартома відповів «Закарпаття». Міністр МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що подібні жарти псують стосунки між країнами. Пізніше Матович вибачився за свій невдалий жарт про Закарпаття.
Білорусь. Одна з ключових держав для створення Інтермаріуму. На жаль, останні 30 років у країні панує диктатор з чіткою орієнтацією на росію та савєцький саюз.
Вже понад два десятки років продовжується аншлюс Білорусі в Російський простір.
На жаль, через це в України та Європейських країн немає можливості налагодити ефективний діалог з владою Білорусі. Саме тому Україні та іншим країнам Європи та світу треба допомагати білорусам відстояти власну незалежність та право панувати на своїй Богом даній землі.
Тільки після приходу до влади білорусоцентричного, проєвропейського лідера можна починати вести конструктивний діалог щодо створення нашого спільного союзу.
Румунія. Як відзначав у 2016 році експосол Румунії в Україні Корнел Іонеску:
«Відносини між Україною і Румунією зараз такі, як ніколи. Румунія є солідарною з Україною у її зусиллях в боротьбі проти зовнішньої агресії, наслідком чого стало швидке зміцнення та розвиток двосторонніх відносин, які нині є міцнішими, ніж будь-коли раніше.»
Молдова. У контексті українсько-молдавських відносин варто згадати що наші міжнаціональні контакти ґрунтуються на 600-річних культурних, церковних та наукових зв’язках українців (русинів) та молдован. Між Україною та Молдовою склались досить дружні відносини, які з приходом до влади у Молдові нового президента – Майї Санду значно покращаться. Це видно вже з відвідування України Майєю Санду 12 січня 2021 року. Так, на зустрічі з президентом України була відзначена важливість ефективних українсько-молдовських відносин і прагнення до зміцнення взаємодії з країнами-партнерами в Південно-Східній Європі та на Чорному морі. У цьому контексті президенти підтвердили свою зацікавленість стати частиною ініціативи «Тримор’я».
Хочемо згадати й про звернення 13 членів Європейського Союзу з проханням поділитися вакцинами з Україною. Лист підписали міністри закордонних справ Угорщини, Болгарії, Хорватії, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та Швеції. Вони висловили підтримку зусиллям і ініціативам держав-членів та Єврокомісії поділитися вакцинами з найближчими сусідами.
Автори статті і Останнього Капіталіста – Михайло Доненко, Дмитро Глуханюк, Данило Стаценко
