Intermarium
intermarium.nc@gmail.com
  • Головна
  • Програма
  • Блоги
  • Події
  • Інфографіка
  • Команда
No Result
View All Result
  • Українська
  • English
  • Головна
  • Програма
  • Блоги
  • Події
  • Інфографіка
  • Команда
No Result
View All Result
Intermarium
No Result
View All Result

Нова “Арабська весна”: як дії Путіна змуcять світ голодувати?

Єлизавета Демченко Автор: Єлизавета Демченко
26.02.2022
Нова “Арабська весна”: як дії Путіна змуcять світ голодувати?

На сьогодні практично всі експерти слідкують за повномасштабною війною в Україні й будують свої передбачення щодо ходу подій в короткій перспективі та нової світової архітектури надалі. Під час аналітики та прогнозів широкомасштабного наступу більшість коментаторів знаходяться виключно в військовій площині. Але, в епоху глобалізації, важко відкидати той факт, що всі держави світу залежні одна від одної не лише у сфері воєнного співробітництва.

Україна має родючі землі й завжди була відома як житниця Європи. І саме експорт нашої сільськогосподарської продукції має вирішальне значення для харчування населення від Африки до Азії. Значна частина найпродуктивніших сільськогосподарських угідь України розташована в східних областях, саме там, де вони найбільш уразливі для нападу з боку Росії.

Чи можна сіяти пшеницю після пшениці? Зернові

Оскільки військові Росії вже вдерлися в Україну і воєнний сценарій розвитку подій втілився в життя, то одне занепокоєння, яке залишилося непоміченим – це питання про те, що, у разі російського нападу, станеться з сільськогосподарськими регіонами та з країнами світу, які залежать від України в питанні харчування.

Значна частина виробництва пшениці в країні надходить із Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей, на захід від Донецька та Луганська, які зараз форсовано атакуються Росією.

Загострення означає різке зниження виробництва пшениці та стрімке падіння експорту пшениці, оскільки фермери втечуть від бойових дій. Той, хто контролює землю, в кінцевому підсумку добуватиме її багатства. Але якщо умови на контрольованих Росією територіях будуть однаковими з ситуацією в ЛДНР, то нестабільність і параліч можуть серйозно вплинути на виробництво продукції далеко за межами вторгнення.

Україна є одним з ключових експортерів кукурудзи, ячменю та жита, але саме пшениця має найбільший вплив на продовольчу безпеку в усьому світі. У 2020/21 році Україна експортувала приблизно 17 мільйонів метричних тонн пшениці із загального врожаю у 24 мільйони метричних тонн, що робить її п’ятим за величиною експортером у світі.

Серед клієнтів є і Китай та Європейський Союз, але все ж українська пшениця стала основним імпортним продуктом саме у країнах, що розвиваються. Наприклад, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації (FAO), близько половини всієї пшениці, що спожили в Лівані у 2020 році, надходило з України. Ліван критично залежить від української пшениці, адже хліб та інші зернові продукти складають 35 відсотків харчування населення.

З 14 країн, які покладаються на український імпорт більш ніж на 10 відсотків від власного споживання пшениці, значна частина вже стикається з продовольчою небезпекою. Наприклад, Ємен і Лівія імпортують з України 22% та 43% від загального споживання пшениці відповідно. Єгипет, найбільший споживач української пшениці, імпортував понад 3 мільйони метричних тонн у 2020 році — близько 14 відсотків від загального обсягу пшениці. Згідно з даними FAO, Україна у 2020 році також постачала 28% спожитої пшениці у Малайзію, 28% в Індонезію та 21% в Бангладеш.

Захоплення українських чорноземів російськими військовими може призвести до повторення “Арабської весни” або, як мінімум, до посилення на Близькому Сході, у низці країн Азії та Африки напруженості серед населення. Все тому, що ці країни перестануть отримувати від України зерно, це призведе до дефіциту продуктів харчування і, як наслідок, посилення невдоволення населення.

Глобальні ціни на продовольство вже зростають. Відсутність продовольчої безпеки вже загострюється в багатьох країнах, які залежать від України в питанні продовольства. У політично нестабільних країнах, таких як Лівія, Ємен і Ліван, додаткові скачки цін на продукти харчування та голод можуть легко погіршити і без того погану ситуацію. У багатьох інших країнах стрибки цін і відсутність продовольчої безпеки також можуть розпалити конфлікти, посилити етнічну напруженість, дестабілізувати уряди та спричинити витікання насильства через кордони.

How much have global food prices risen during COVID-19? | World Economic  Forum

Ці сценарії не слід сприймати легковажно. Не пройшло й десятиліття після повстань Арабської весни, для яких іскрою стало саме зростання цін на продукти харчування. Потрібно лише подивитися на Казахстан, щоб побачити, як швидко зростання ціни на основний продукт — у даному випадку на паливо — може призвести до протестів, насильства і, у випадку Казахстану, російського військового втручання. Проблеми населення можуть бути набагато ширшими і накопичуватися протягом багатьох років, але часто конфлікт викликає саме ціновий шок. Голод може посилити напруженість, що породжує нерівність, і водночас радикалізувати масові політичні рухи.

Російське втручання в українське сільське господарство не є чимось новим. Жахливий голод, геноцид, заподіяний радянською політикою в Україні у 1930-х роках, відомий як Голодомор, забрав життя від 4 до 7 мільйонів українців. Звичайно, на голод впливали різні причини, але зв’язок між жорсткими квотами на доставку зерна, встановленими Москвою для українських фермерів, примусовою колективізацією, депортацією та вбивствами фермерів, а також етнічною українською голодною смертю – ключова причина Голодомору.

Довести світові, що Голодомор був геноцидом – наш обов'язок» – історик  Кульчицький

Є багато причин, чому російське вторгнення в Україну має бути зупинено якомога швидше. Перебої в постачанні їжі від одного з найважливіших імпортерів мають бути на перших місцях в цьому списку. Щоб попередити катастрофу, уряд України, а також партнери в усьому світі повинні швидко реагувати, займати проактивну позицію, допомагати один одному, вводити санкції проти загарбників і не піддаватися паніці, а готуватися до всіх можливих сценаріїв.

Можливість продовольчої кризи, викликаної потенційною війною в серці Європи, також повинна освіжити та підкреслити пріоритети європейської політики. Країни повинні працювати, щоб зменшити нерівність, зменшити корупцію та покращити політичну співпрацю — усе це підвищує стійкість суспільства в будь-яких питаннях, а не лише щодо продовольчих питань. Оскільки загроза зміни світового статусу-кво розширила сучасне політичне мислення, зачіпаючи майбутнє всієї планети, треба розширити і уявлення про геополітичний конфлікт. Планетарна криза справді може бути не за горами, але, швидше за все, вона випливає з речей, таких же старих, як і сама людська цивілізація: війни, голоду та хвороб.

The EU and the ongoing US-Iran crisis | Middle East Institute

Previous Post

The United States Threat to Ukraine and Intermarium: Using a War with Russia to Subvert Their Future of Independence

Next Post

Defend Ukraine, Support the Fight for the Future of Ukraine!

Популярні

Коріння вітчизняного антифашизму або кому заважає полк “Азов”?

Коріння вітчизняного антифашизму або кому заважає полк “Азов”?

21.12.2021
Програма Четвертої онлайн-конференції з Інтермаріуму

Четверта онлайн-конференція Групи сприяння розбудові Інтермаріуму відбулася в Києві

21.12.2021
Реальний тоталітаризм у академії: заснований консерваторами IWM позбавив стипендії Олену Семеняку за “зв’язки з Азовом”

Реальний тоталітаризм у академії: заснований консерваторами IWM позбавив стипендії Олену Семеняку за “зв’язки з Азовом”

21.12.2021
Рефлексії на тему співчуваючих росіян

Рефлексії на тему співчуваючих росіян

22.03.2022
The United States Threat to Ukraine and Intermarium: Using a War with Russia to Subvert Their Future of Independence

The United States Threat to Ukraine and Intermarium: Using a War with Russia to Subvert Their Future of Independence

13.02.2022
Дипломатія all-inclusive. П’ять зірок турецької зовнішньої політики

Дипломатія all-inclusive. П’ять зірок турецької зовнішньої політики

30.01.2022

Архіви

No Result
View All Result

про нас

Група сприяння розбудові Інтермаріуму (ГСРІ) – заснована у Києві громадська організація і довгостроковий геополітичний проект, що з 2016 р. здійснює помітний внесок у регіональну інтеграцію на території між Балтійським, Чорним і Адріатичним морями у відповідь на російську агресію і глобальні виклики сьогодення.

Меню

  • Головна
  • Програма
  • Блоги
  • Події
  • Інфографіка
  • Команда

Наші партнери

  • Літературний клуб "Пломінь"
  • ГО "Інститут Національного Розвитку"
  • The New Prometheism
  • Vokativ

Контакти

intermarium.nc@gmail.com

04074, м. Київ
вул.Новомостицька, 25, офіс 5

Соціальні мережі

© 2021 ГО "Група сприяння розбудові Інтермаріуму"

  • EnglishEnglish
  • Головна
  • Програма
  • Блоги
  • Події
  • Інфографіка
  • Команда
No Result
View All Result