Друга половина липня позначилася чотирма зустрічами у рамках діалогу Белград – Приштина. Діалоговий процес започаткував ЄС у 2011 р. для нормалізації відносин між Сербією та Косово, яке в односторонньому порядку у лютому 2008 р. проголосило незалежність від Сербії.
Переговори були ініційовані ЄС та Генеральною асамблеєю ООН, яка закликала до технічного діалогу між Белградом та Приштиною. Упродовж 2011-2018 рр. відбулося декілька раундів перемовин, які практично були безрезультативними, оскільки жодна із сторін не бажала йти на поступки у своїх намірах.
Значним проривом у відносинах Сербії та Косова стало укладання у серпні 2013 р. Брюссельської угоди – першого документу про нормалізацію відносин між урядами двох країн. Утім, ані Белград, ані Приштина не ратифікували угоду, тому термін нормалізації відносин залишався невизначеним.
З 2018 до 2020 рр. діалог Белград – Приштина був заморожений. 27 червня мала відбутися зустріч президента Сербії Александара Вучича та президента Косова Хашима Тачі у Вашингтоні, метою якої було поновити діалог про нормалізацію відносин.
Зустріч не відбулася, оскільки 24 червня Спеціальна прокуратура у Гаазі висунула звинувачення Хашиму Тачі та колишньому спікеру парламенту Косова Кадрі Веселі у скоєнні воєнних злочинів. Їх звинувачують у злочинах проти людяності, воєнних злочинах, серед яких масові вбивства, тортури та викрадення людей.
Спеціальний прокурор пішов на публікацію звинувачення та публічного повідомлення про можливу причетність Тачі та Веселі до воєнних злочинів, осільки вони неодноразову перешкоджали роботі суду.
Хашим Тачі у зверненні до громадян Косова повідомив, що поїде до Гааги та відповість на усі питання слідчих. Усі звинувачення президент Косова відкинув. Це стало на заваді для початку переговорів із Сербією. Не поїхав до Вашингтону і прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті, заявивши, що має бути у своїй країні у період нестабільності та наступу коронавірусу.
Підготовкою до зустрічі лідерів Косова та Сербії стала відеконференція 10 липня за участі Авдулли Хоті,Александара Вучича, Еммануеля Макрона, Ангели Меркель та Хосепа Борреля.
Діалог поновився 12 липня 2020 р. у режимі відеоконференції, у якій участь взяли прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті та президент Сербії Александар Вучич. Модератором діалогу став голова зовнішньополітичного відомства ЄС Хосеп Боррель.
Головною метою відеозустрічі стала організація зустрічі Хоті та Вучича в оффлайн-режимі. ЄС очікує, що обидві сторони нарешті підпишуть угоду про нормалізацію відносин, за якою можлива корекція кордонів – до Сербії можуть відійти північні райони Косова, де проживають серби, та визнання Белградом незалежності Косова.
Хронологія зустрічей:
- 16 липня у Брюсселі пройшли переговори президента Сербії Александара Вучича та прем’єра Косова Авдулли Хоті за Спеціального представника ЄС у діалозі Белград – Приштина Мирослава Лайчака.
Головні аспекти сьогоднішньої зустрічі:
– питання пошуку осіб, що зникли безвісти.
– проблема внутрішньо переселених осіб.
– економічна співпраця.
Вучич та Хоті заявили, що відкриті до надання інформації щодо локацій, де, можливо, поховані вбиті албанці чи серби.
За заявами сторін, експерти збиратимуться із проблемами ВПО та біженців.
Для обох країн важливим залишається питання нормалізації економічних відносин.
Наступна зустріч запланована на вересень цього року у Брюсселі.
Авдулла Хоті зазначив, що початок переговорів – це завершальний період перед остаточним підписанням угоди про нормалізацію.
- 20 липня – робота технічних експертів щодо вирішення проблем ВПО, пошуку осіб, які зникли безвісти та стабілізації економічних відносин.
Прем’єр-міністр Косова відзначив, що немає ніякого технічного діалогу, є тільки політичний процес, який і має вирішити усі складнощі між Косовом та Сербією. Його позицію підтримують Енвер Ходжай, член президії Демократичної партії Косова, Бекім Чолаку, радник президента Косова, Едіта Тахірі, колишня голова косівської переговорно групи.
- 21 липня – Авдулла Хоті призначив спеціального державного координатора Скендера Хісені у діалозі із Сербією.
Прем’єр Косова вкотре підкреслив, що проходить наразі не технічний діалог, а узгодження технічних деталей між представниками Косова та Сербії.
- 23 липня – пройшов другий раунд роботи експертів у Брюсселі за посередництва Мирослава Лайчака.
Сербську делегацію очолює Марко Джурич та косівську – Скендер Хісені. Мирослав Лайчак провів окремо зустрічі із очільниками сербської та косівської делегацій. Відомо, що наступна експертна зустріч запланована на вересень. Ймовірно відбудеться у Брюсселі. Мають обговорювати і вирішення майнових питань, пов’язані із поверненням житла та нерухомості біженцям та внутрішньо переселеним особам.
Марко Джурич, який очолює Управління у справах Косова та Метохії при уряді Сербії, нагадав під час експертної зустрічі своєму колезі Хісені про злочин у Старо Градско у 1999 р., коли 14 сербських солдат було вбито. Жодного військовослужбовця Армії визволення Косова не притягнуто до відповідальності. Згадав Джурич і про багато терактів, скоєних у 1998-1999 рр. у Косові проти сербів. Джурич вимагає, щоб ЄС сприяло розслідуванню цих та інших злочинів, вчинених проти цивільних осіб після приходо до Косова міжнародних сил.
Марко Джурич у заяві після зустрічі зазначив, що “міжнародна спільнота несе моральну відповідальність за те, щоб не допустити прикриття та забуття злочинів, які відбулися перед її очима, тому що тривалий мир у Косові та Метохії не може бути побудований на запереченні злочинів та необхідності покарання винних”.
Державний координатор Косова у діалозі Скендер Хісені у заключній заяві після зустрічі повторює слова Авдулли Хоті – це заключний етап переговорів щодо нормалізації відносин, який має обов’язково закінчитися підписання відповідної угоди.
Хісені, як і Хоті, наполягає на тому, що зустрічі експертів – це політичний процес, а не технічний.
Таким чином, Скендер Хісені чітко притримується позиції, яку обрав до початку переговорів Хашим Тачі та Авдулла Хоті. Він, як і президент та прем’єр Косова продовжує наполягати на необхідності підписання всебічної зобов’язальної угоди для учасників угоди про нормалізацію.
Косівські політичні лідери хочуть повного визнання їх незалежності без територіальних змін. Позицію косівської делегації повністю підтримує президент Хашим Тачі.
Президент Сербії Александар Вучич у заяві медіа заявив, що Косово хоче від Сербії повного визнання, у той час як сербська делегація намагається у перемовинах під егідою ЄС довести раціональність територіальних змін – відокремлення північних районів Косова, де живуть серби, та приєднення цих районів до Сербії. Вучич неодноразово наголошував, що це раціонально та необхідно, оскільки зменшить напругу у суспільствах та двосторонніх відносинах країн.
Вучич незадоволений тим, що Сербію постійно примушують йти на поступки, а Сербію при цьому ніхто не чує.
Обмін територій для Косова є неприйнятним, про що багато разів говорив Тачі та інші політики Косова. Авдулла Хоті, зокрема, вступаючи на посаду прем’єр-міністра, заявив про готовність вести діалог із Белградом, але без територіальних змін.
- 30 липня – чергова зустріч на рівні експертів у Брюсселі, де модератором виступив Спеціальний представник ЄС у діалозі Белград – Приштина Мирослав Лайчак.
Напередодні зустрічі у сербських ЗМІ з’явилася інформація з неперевірених джерел про те, що у Брюсселі буде підписаний проєкт угоди між Косовим та Сербією. Марко Джурич та Скендер Хісені після переговорів 30 липня відкинули подібну інформацію та розповіли, що ключовими темами зустрічі, як і минулі рази, були статус сербів у Косові, економічна співпраця, розслідування злочинів, врегулювання питань, пов’язаних із біженцями та ВПО.
Керівники делегацій Сербії та Косова обговорювали окремі аспекти майбутньої угоди, окресливши напрямки роботи по важливим питанням, без яких укласти угоду не вийде.
#БалканськийБлог