Не встигли перенести тіло генерала Франциско Франко із Долини Слави, як в Іспанії розпочалося те, від чого Каудильйо врятував її в минулому столітті, розгромивши республіканців.
Йдеться про нову ініціативу влади Балеарських островів, яка вирішила розпочати експропріацію нерухомості у приватних фірм і власників, яка не дається в оренду протягом двох років.
Спочатку йшлося про примусову оренду квартир, які пустують, щоб уникнути ситуації з простоюванням житла, яке не продавалося і не здавалося в оренду. Згодом влада автономного регіону Каталонія розширила повноваження до того, що муніципалітет Барселони може примусово викуповувати квартири у власників за 50% ринкової вартості.
Щодо експропріації, то її основна ідея полягає в тому, щоб забрати порожні помешкання у власників більше 5-ти квартир чи банків, які забрали житло в боржників, щоб здати його за половину суми малозабезпеченим верствам населення, або ж для розселення іммігрантів.
Згідно з донесеннями DW, в 7-ми з 17-ти автономних регіонів вже складені списки квартир, що не здаються в оренду, а сам процес експропріації невдовзі буде врегульований іспанським житловим кодексом.
Таким чином влада Іспанії хоче вирішити проблему доступності житла, а також розселяти у вилучених квартирах, в тому числі, іммігрантів, що прибули до країни в пошуках притулку.
Ініціаторами експропріації, що не дивно, виступила лівопопулістська партія “Podemos” та Іспанська соціалістична робітнича партія.
Не треба бути дипломованим економістом, щоб приблизно оцінити наслідки таких дій іспанської влади, адже вони вже призвели до того, що окремі підприємці, котрі працюють на ринку нерухомості, просто розорились.
Незважаючи на той факт, що влада обіцяє компенсацію, її не вистачає на те, щоб покрити інвестиції. Попри той факт, що житло здаватимуть нижче ринкової вартості, навіть ті суми не будуть потрапляти в кишені власників квартир.
Навряд чи вилучення «зайвих» квартир допоможе вирішити проблему доступністю житла для бідних. Зрештою, на ринку нерухомості вже почалась паніка, а експерти прогнозують зниження іспанських та іноземних інвестицій, що згодом призведе до ще більшого росту цін на житло.
Аналогічна ситуація вже мала місце у Венесуелі періоду правління Уго Чавеса, коли уряд, звинувативши забудовників у невмотивованому підвищенні цін на житло, розпочав експропріацію, яка відбувалась разом із націоналізацією вітчизняного і закордонного бізнесу, що діяв на території країни.
Як наслідок, в результаті неефективної політики уряду, країна з найбільшими запасами нафти в світі, не може забезпечити своїх громадян товарами першої необхідності і знаходиться в стані перманентної економічної та політичної кризи.
Вочевидь, ліві з «Подемосу» та Іспанської соціалістичної робітничої партії думають, що винайшли велосипед, але, як відомо, кожна історія, котра починається зі слів «то був не такий соціалізм», завжди закінчується однаково.
