
З початковим чергової міграційної кризи знову повернувся дискурс щодо прийому і розселення нових біженців у країнах ЄС.
Йдеться про перехід влади в Афганістані до руху Талібан і масової втечі афганців у напрямку Європи.

Український літак, проводячи евакуацію людей з Афганістану, також взяв на борт іноземців, які перебували з нашими громадянами на одній базі.
Такий крок в даній ситуації є абсолютно адекватним вчинком. Тим не менш, із початком розмов щодо нової кризи в Афганістані, також почалась дискусія щодо розселення афганських біженців.
Упускаємо той момент, що в Україні немає всієї необхідної інфраструктури, він в даному випадку не є найважливішим.
Набагато більше вартує уваги те, що окремі представники українського політикуму вже настільки не знають, що ще зробити, щоб звернути на себе увагу, що кидають абсурдні заяви.
Йдеться про слова народного депутата від фракції Європейська Солідарність Олексія Гончаренка, а точніше заяву направити в Афганістан український літак АН-225 “Мрія”, щоб вивезти звідти біженців.

При цьому представник ЄС не сказав, куди саме “Мрія” повинна евакуювати цих біженців з Кабулу.
Зважаючи на те, що літак український і організатором евакуації була б Україна, то, мабуть, саме в українських містах біженців й мали б розселити.
З Гончаренком можна погодитися в тому, що Україна могла би долучитися до розв’язання гуманітарної кризи, однак з попередньою домовленістю, що втікачів від режиму талібів не розселятимуть в Україні, а в тих країнах, які мають для цього відповідну інфраструктуру і фінансові ресурси.
Це компромісне рішення, яке не шкодить інтересам України.
Щодо криків про готовність приймати біженців, то тут хочеться сказати лише одне:
Хотілося б бачити аналогічний ентузіазм як пана Гончаренка, так і решти українських політиків у вирішенні гуманітарної кризи у прифронтових зонах на Донбасі, а вже потім десь в Афганістані чи Сьєра-Леоне.
Поки в Україні існує маса проблем із власними внутрішньо переміщеними біженцями, слід відкинути західний карго-культ і нарешті зайнятися реальними проблемами.

Продовжуючи тему афганських біженців і внутрішніх переселенців, хочеться також звернути увагу народних обранців, що ООН вже прогнозує гуманітарну кризу у прифронтових зонах Донбасу.
То може слід спочатку вирішити гуманітарну кризу в себе вдома, а вже потім рятувати інших?