2021 рік не менш багатий на події, ніж 2020-й. Ми стаємо свідками таких важливих зрушень, як виведення військ з Афганістану, нова міграційна криза, пов’язана з цим кроком, а також завершення будівництва російсько-німецького газопроводу Північний Потік-2.
Останнє відбувається на фоні відставки канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка пробула на своїй посаді 16 років.
Що це все означає для України?
Міжнародний тиск на Росію однозначно послаблюється як з точки загрози того, що наступник Меркель може бути прихильником дружби з Москвою, так і того, що Україна знову влізла в пародію на Будапештський меморандум.
Йдеться про спільну заяву США і Німеччини щодо недопущення використання Росією Nord Stream-2 у політичних цілях.
Однак, жодних гарантій, окрім слів на папері, Україна не отримала.
Коли ж мова йшла про поставки зброї для України, то прихильниками цієї ідеї були лише окремі представники німецьких зелених.
Вибори до Бундестагу, що відбудуться вже 26 вересня, покажуть, чого слід очікувати як від Берліна, так і Москви.Треба бути готовим до того, що вже зимою на Україну може посилитись тиск щодо прийняття формули Штайнмаєра.
Росія планує вже найближчим часом ввести в експлуатацію вищезгаданий газопровід, таким чином значно скоротивши транзит газу через територію України.
Незважаючи на продовження договору про доставки через Україну, кількість газу, що проходить через українську територію, суттєво зменшиться.
Це в свою чергу породить нові загрози і для енергетичної безпеки та одночасно може призвести до ескалації на Донбасі.
Виведення військ з Афганістану логічно призвело до гуманітарної кризи і нових хвиль міграції.
Захід зіткнувся з необхідністю не лише вирішувати проблему нелегальної імміграції, але також був змушений відправити літаки, щоб проводити евакуацію афганців.
Ситуація вже дійшла до того рівня, що виникла потреба в залученні цивільного авіатранспорту.
Конфлікт всередині ЄС щодо квот по біженцях невдовзі назріє знову.
Угорщина, якій вже погрожували санкціями щодо законодавства проти ЛГБТ, вже заявила, що не збирається розгрібати наслідки американських помилок в Афганістані.
В МЗС Угорщини вже заявили, що Будапешт відмовляється розміщувати на своїй території афганських шукачів притулку.
Такої позиції слід очікувати і від решти країн Центральної і Східної Європи.
На цьому фоні фокус уваги США і ЄС знову зміститься з Росії і Криму з Донбасом на подолання міграційної кризи, що йде в комплексі із тією, що триває ще з 2015 року.
Чи знайдеться в цьому вирі подій місце для України – це питання риторичне.
